Відбулася друга нарада щодо підготовки українського-польського Форуму істориків

Триває підготовка до проведення Українсько-польського конгресу істориків, який має відбутися в Польщі 6-8 травня 2026 року.

Про це повідомили в УІНП.

6 лютого 2026 року в приміщенні Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при Міністерстві закордонних справ України відбулося друге засідання Конференційного комітету, скликаного для підготовки Конгресу. Перше засідання комітету відбулося 15 листопада 2025 року у Львові. До складу комітету увійшли: Лукаш Адамський, Олександр Алфьоров, Ян-Яцек Бруський, Мирослав Волощук, Хєронім Ґраля, Павел Коваль, Ґжеґож Мотика, Мар'ян Мудрий, Анджей Новак, Олексій Сокирко та Наталя Старченко.

Ініціаторами та організаторами цього заходу є Український інститут національної пам'яті та Центр діалогу імені Юліуша Мєрошевського.

Задум Конгресу полягає у створенні простору для фахової розмови між українськими та польськими істориками, що працюють над різними історичними епохами й представляють різні наукові середовища. Його учасники мають спільно обговорити стан сучасної історіографії, наявні прогалини у дослідженнях, можливі нові методологічні підходи, адекватність уживаної термінології, а також роль істориків у польському та українському суспільствах. Особливу увагу буде присвячено аналізові тих розбіжностей у тлумаченні минулого, які й досі ускладнюють взаємне порозуміння, зокрема оцінці злочинів часів Другої світової війни.

Окрім питань концепційних, учасники обговорили також практичні справи, пов'язані з програмою Конгресу, кількістю учасників з обох країн та організаційним забезпеченням заходу. Домовлено, що до кінця лютого має бути сформована остаточна програма.

Члени Конференційного комітету зійшлися на тому, що Конгрес має бути науковим заходом високого рівня, водночас відкритим і доступним для ширшого кола дослідників, зокрема докторантів і молодших науковців. Учасники усвідомлюють також суспільні сподівання, покладені на істориків обох країн у справі зниження напруги довкола складної спадщини минулого, і вважають відповідь на них одним з важливих завдань Конгресу.

Гостями зустрічі були заступник Міністра закордонних справ України Олександр Міщенко та ректор Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС України Ігор Осташ.

 

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.