Автор документального роману "Радіо "Афродіта" став лавреатом Шевченківської премії-2026

У День народження Тараса Шевченка оголосили лавреатів Шевченківської премії — найпрестижнішої державної відзнаки для митців з різних галузей.

Про це йдеться в указі Президента України "Про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка". 

У категорії "Публіцистика і журналістика" перемогу здобув письменник і журналіст, автор каналу "Історія для дорослих" Олег Криштопа за його документальний роман "Радіо "Афродіта", що побачив світ у видавництві "Вавилонська бібліотека" 2025 року. Криштопа працював над твором, в якому поєднує фактичний матеріал про підпільну радіостанцію УПА з автофікційними фрагментами, понад 14 років.

Загалом цьогоріч лауреатами премії, яку вручають за вагомий внесок у розвиток культури й мистецтва, стали 17 діячів культури:

Проза

Белянський Павло. Роман "Битись не можна відступити"

Щербак Юрій. Книга "Мертва памʼять. Голоси і крики"

Творче кураторство культурно-мистецьких проектів

Гаук Тетяна, Грозовська Олена, Кулівник Михайло, Лісова Катерина (куратори виставки), Подольцева Дар'я (дизайнерка виставки). Виставковий проєкт "Алла Горська. Боривітер".

Сахарук Валерій (куратор). Культурно-мистецький проєкт "30х30. Сучасне українське мистецтво".

Концертно-виконавське мистецтво

Ткач Юлія (диригентка, художня керівниця Академічного хору ім. П. Майбороди Українського радіо). Медіапроєкт "За крок до Перемоги", мистецькі цикли "Постаті", "Зустріч епох", концертні програми та фондові записи 2020-2025 років.

Фотомистецтво

Олена Гром із фотопроєктом "Вкрадена весна".

Літературознавство і мистецтвознавство

Авраменко Олеся. Низка мистецтвознавчих науково-популярних творів з авторської серії "Accent" -  чотири книги "БІЛОКУР", "ПРИХОДЬКО", "ТІСТОЛ".

Тримбач Сергій. Книга "Іван Миколайчук. Містерії долі"

Театральне мистецтво

Дмітрієва Оксана (режисерка). Вистави "Вертеп", "Жираф Монс" Харківського державного академічного театру ляльок ім. В.А. Афанасьєва, "Буря" Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької, "Медея" Івано-Франківського національного академічного театру імені Івана Франка.

Кіномистецтво

Остріков Павло (автор сценарію, режисер). Фільм "Ти - Космос"

Декоративно-прикладне мистецтво

Мацієвський Ігор (майстер художнього скла). Мистецький проєкт "Народжені у вогні" (серія художніх робіт українського скла).

Візуальні мистецтва

Білик Назар. "Меморіал українським розвідникам", серії скульптур "Збурений простір", "Сплав".

 

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.