"Кобзар" зазвучав данською: у Данії готують видання антології Тараса Шевченка

Біля пам’ятника Шевченку у Копенгагені вперше продекламували данською "Заповіт" та анонсували видання антології "Кобзаря".

У Данії готують перше видання антології поезій Тараса Шевченка данською мовою. До збірки увійдуть 13 обраних творів із "Кобзаря", що представлять Шевченка не лише як національного поета України, а і як гуманіста та мислителя європейського масштабу.

Проєкт реалізують Фундація Пилипа Орлика спільно з Дансько-Українським товариством та організацією "Допоможи Українським Дітям" (Данія). Ініціатива продовжує тривалу культурну співпрацю між Україною та Данією,  зокрема саме Дансько-Українське товариство ініціювало і у 2010 році спорудило пам'ятник Тарасу Шевченку у Копенгагені. 

Символічним початком проєкту стала церемонія вшанування пам'яті Тараса Шевченка 8 березня біля цього монументу. Перекладачка Ксенія Фрост-Фітісова вперше зачитала данською мовою переклад "Заповіту". 

"Ми хочемо представити Шевченка данським читачам як європейського гуманіста й поетичного мислителя, чий голос безпосередньо звучить у данському культурному контексті й водночас відгукується на конфлікти нашого часу. Для данських читачів, які, можливо, знають Шевченка лише як "національного поета України", ця антологія має показати його як морального свідка, що через поезію боровся проти імперій, гноблення та втрати людської гідності", — говорить Карстен Гаммер, літературний редактор, професор University College Copenhagen та почесний професор Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка.  

До проєктної команди входять літературний Карстен Гаммер, перекладачка Ксенія Фрост-Фітісова, продюсерка Леся Ігнатик-Еріксен, Оксана Смерек, Людмила Валлер, а також данська поетеса Марта Еліас, яка працює над поетичною адаптацією. Кураторка від Фундації Пилипа Орлика Ярина Ясиневич, від Дансько-Українське товариство Бо Ґуллак Фліндт. Головні консультанти з української сторони — письменниця Оксана Забужко та художник, мистецтвознавець Ростислав Лужецький. Перші перекладені поезії планують представити на публічних подіях у Данії вже цієї весни, зокрема до річниці першого видання "Кобзаря", що вийшов друком 26 квітня 1840 року.

"Антологію укладено тематично, щоб показати широту творчості Шевченка — від ліричних поезій про дім, людяність і природу до фундаментальних текстів про свободу, історичну пам'ять і людську гідність", — говорить Ярина Ясиневич, програмна директорка Фундації Пилипа Орлика.

 

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.