"Кобзар" зазвучав данською: у Данії готують видання антології Тараса Шевченка

Біля пам’ятника Шевченку у Копенгагені вперше продекламували данською "Заповіт" та анонсували видання антології "Кобзаря".

У Данії готують перше видання антології поезій Тараса Шевченка данською мовою. До збірки увійдуть 13 обраних творів із "Кобзаря", що представлять Шевченка не лише як національного поета України, а і як гуманіста та мислителя європейського масштабу.

Проєкт реалізують Фундація Пилипа Орлика спільно з Дансько-Українським товариством та організацією "Допоможи Українським Дітям" (Данія). Ініціатива продовжує тривалу культурну співпрацю між Україною та Данією,  зокрема саме Дансько-Українське товариство ініціювало і у 2010 році спорудило пам'ятник Тарасу Шевченку у Копенгагені. 

Символічним початком проєкту стала церемонія вшанування пам'яті Тараса Шевченка 8 березня біля цього монументу. Перекладачка Ксенія Фрост-Фітісова вперше зачитала данською мовою переклад "Заповіту". 

"Ми хочемо представити Шевченка данським читачам як європейського гуманіста й поетичного мислителя, чий голос безпосередньо звучить у данському культурному контексті й водночас відгукується на конфлікти нашого часу. Для данських читачів, які, можливо, знають Шевченка лише як "національного поета України", ця антологія має показати його як морального свідка, що через поезію боровся проти імперій, гноблення та втрати людської гідності", — говорить Карстен Гаммер, літературний редактор, професор University College Copenhagen та почесний професор Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка.  

До проєктної команди входять літературний Карстен Гаммер, перекладачка Ксенія Фрост-Фітісова, продюсерка Леся Ігнатик-Еріксен, Оксана Смерек, Людмила Валлер, а також данська поетеса Марта Еліас, яка працює над поетичною адаптацією. Кураторка від Фундації Пилипа Орлика Ярина Ясиневич, від Дансько-Українське товариство Бо Ґуллак Фліндт. Головні консультанти з української сторони — письменниця Оксана Забужко та художник, мистецтвознавець Ростислав Лужецький. Перші перекладені поезії планують представити на публічних подіях у Данії вже цієї весни, зокрема до річниці першого видання "Кобзаря", що вийшов друком 26 квітня 1840 року.

"Антологію укладено тематично, щоб показати широту творчості Шевченка — від ліричних поезій про дім, людяність і природу до фундаментальних текстів про свободу, історичну пам'ять і людську гідність", — говорить Ярина Ясиневич, програмна директорка Фундації Пилипа Орлика.

 

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.