Міністерство закордонних справ України та Фундація Пилипа Орлика підписали Меморандум про співпрацю

У Києві підписано Меморандум про співпрацю між Міністерством закордонних справ України та Громадською організацією «Фундація Пилипа Орлика».

Документ закріплює намір сторін об'єднати зусилля для посилення міжнародної позиції України, захисту її національних інтересів та розвитку співпраці з іноземними державами й міжнародними організаціями.

Окремим напрямом співпраці визначено координацію спільних дій задля сприяння реалізації основних пріоритетів зовнішньої політики України. Зокрема, йдеться про роботу, спрямовану на припинення ворожої діяльності держави-агресора в ООН та інших міжнародних організаціях, а також максимальне обмеження її участі в міжнародних структурах у випадках порушення нею статутних принципів.

Фундація Пилипа Орлика, зі свого боку, продовжить послідовну роботу, започатковану у 2022 році, яка ґрунтується на відповідних заявах Міністерства закордонних справ України та Верховної Ради України і спрямована на невизнання повноважень Російської Федерації в ООН та привернення міжнародної уваги до правомірності її перебування серед членів цієї організації.

Меморандум також передбачає реалізацію спільних проєктів, проведення освітніх, експертних та публічних заходів, адвокаційних візитів і інформаційних кампаній, а також обмін інформацією та напрацювання стратегічних рішень у сфері міжнародної діяльності.

Підписання Меморандуму створює основу для системної взаємодії державного та громадського секторів та сприятиме посиленню української присутності у світі.

У межах цього напряму Фундація спільно з Інститутом міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка найближчим часом оголосять всеукраїнський конкурс наукових есе для студентів на тему "Чи можливо вигнати Росію з ООН?". 

Детальна інформація про умови участі буде розміщена на офіційних ресурсах Фундації Пилипа Орлика та Інституту міжнародних відносин.

 

Теми

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.