Кулеба прокоментував вирок керівнику Юрію Дмитрієву: Це війна з правдою про Україну

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба переконаний, що вирок російському історику Юрію Дмитрієву безпосередньо стосується й України, є війною з правдою про історію України у складі СРСР.

Про це він повідомив на своїй сторінці у Facebook.

 

"Цей вирок безпосередньо стосується і нас – це війна з правдою про історію України у складі СРСР. Юрій Дмитрієв є жертвою прагнення російської держави затоптати історичну пам'ять і тих, хто її береже. Результат буде протилежним. Ще більше людей захочуть довідатися правду. І не лише про Дмитрієва, а й про те, що він знайшов у землі та в архівах", - підкреслив Кулеба.

Він наголосив, що ситуація з Дмитрієвим була б "війною суто з правдою російської історії", але історик досліджував сталінський Великий терор і відкрив світові страшну таємницю Сандармоха – урочища, у якому за наказом Сталіна протягом лише одного тижня восени 1937 року знищили тисячі політв'язнів.

"Серед них були сотні українців. Там скосили наших найкращих, українське Розстріляне відродження: Валер'яна Підмогильного, Миколу Куліша, Леся Курбаса, Антіна Крушельницького, Миколу Зерова, Валер'яна Поліщука, Мирослава Ірчана, Григорія Епіка та інших", - нагадав міністр.


Як повідомлялося, керівника карельського відділення правозахисної організації "Меморіал", російського історика Юрія Дмитрієва 22 липня засудили до 3,5 років колонії у справі про насильницькі дії сексуального характеру щодо прийомної дочки.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.