Кулеба прокоментував вирок керівнику Юрію Дмитрієву: Це війна з правдою про Україну

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба переконаний, що вирок російському історику Юрію Дмитрієву безпосередньо стосується й України, є війною з правдою про історію України у складі СРСР.

Про це він повідомив на своїй сторінці у Facebook.

 

"Цей вирок безпосередньо стосується і нас – це війна з правдою про історію України у складі СРСР. Юрій Дмитрієв є жертвою прагнення російської держави затоптати історичну пам'ять і тих, хто її береже. Результат буде протилежним. Ще більше людей захочуть довідатися правду. І не лише про Дмитрієва, а й про те, що він знайшов у землі та в архівах", - підкреслив Кулеба.

Він наголосив, що ситуація з Дмитрієвим була б "війною суто з правдою російської історії", але історик досліджував сталінський Великий терор і відкрив світові страшну таємницю Сандармоха – урочища, у якому за наказом Сталіна протягом лише одного тижня восени 1937 року знищили тисячі політв'язнів.

"Серед них були сотні українців. Там скосили наших найкращих, українське Розстріляне відродження: Валер'яна Підмогильного, Миколу Куліша, Леся Курбаса, Антіна Крушельницького, Миколу Зерова, Валер'яна Поліщука, Мирослава Ірчана, Григорія Епіка та інших", - нагадав міністр.


Як повідомлялося, керівника карельського відділення правозахисної організації "Меморіал", російського історика Юрія Дмитрієва 22 липня засудили до 3,5 років колонії у справі про насильницькі дії сексуального характеру щодо прийомної дочки.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.