Уряд затвердив план заходів з увічнення пам’яті Захисників і Захисниць України до 2030 року

Йдеться про формування цілісної державної політики пам’яті, що забезпечує належне вшанування Захисників та Захисниць України, які брали участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, а також збереження історичної пам’яті про боротьбу Українського народу за державність.

Про це інформує Міністерство у справах ветеранів України.

"Ухвалення розпорядження – про перехід від фрагментарних практик до державної системи, у якій пам'ять про захисників і захисниць України є не символічною, а впорядкованою, сталою і обов'язковою до реалізації", – йдеться у повідомленні.

План зокрема передбачає:

- проведення заходів вшанування пам'яті, приурочених до пам'ятних дат і міжнародних днів;

- формування системи сталого патронату та догляду за місцями пам'яті;

- розроблення стандартів перепоховання померлих захисників;

- формування єдиних підходів до військових традицій і ритуалів вшанування;

- створення експозицій, музейних просторів та інших форм збереження історичної пам'яті;

- створення інформаційних, культурних і просвітницьких проєктів.

Також визначили розподіл повноважень під час впровадження заходів. Центральні та місцеві органи влади мають забезпечувати реалізацію плану, регіони – затверджувати власні події, а Мінветеранів здійснюватиме загальну координацію.

Крім того, у Міністерстві прагнуть зробити культуру пам'яті щоденною практикою. Йдеться про дотримання загальнонаціональної хвилини мовчання, а також впровадження різноманітних освітніх програм і цифрових рішень. Наприклад, заохочується створення онлайн-музеїв, архівів та єдиної платформи пам'яті.

 

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.