Уряд затвердив план заходів з увічнення пам’яті Захисників і Захисниць України до 2030 року

Йдеться про формування цілісної державної політики пам’яті, що забезпечує належне вшанування Захисників та Захисниць України, які брали участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, а також збереження історичної пам’яті про боротьбу Українського народу за державність.

Про це інформує Міністерство у справах ветеранів України.

"Ухвалення розпорядження – про перехід від фрагментарних практик до державної системи, у якій пам'ять про захисників і захисниць України є не символічною, а впорядкованою, сталою і обов'язковою до реалізації", – йдеться у повідомленні.

План зокрема передбачає:

- проведення заходів вшанування пам'яті, приурочених до пам'ятних дат і міжнародних днів;

- формування системи сталого патронату та догляду за місцями пам'яті;

- розроблення стандартів перепоховання померлих захисників;

- формування єдиних підходів до військових традицій і ритуалів вшанування;

- створення експозицій, музейних просторів та інших форм збереження історичної пам'яті;

- створення інформаційних, культурних і просвітницьких проєктів.

Також визначили розподіл повноважень під час впровадження заходів. Центральні та місцеві органи влади мають забезпечувати реалізацію плану, регіони – затверджувати власні події, а Мінветеранів здійснюватиме загальну координацію.

Крім того, у Міністерстві прагнуть зробити культуру пам'яті щоденною практикою. Йдеться про дотримання загальнонаціональної хвилини мовчання, а також впровадження різноманітних освітніх програм і цифрових рішень. Наприклад, заохочується створення онлайн-музеїв, архівів та єдиної платформи пам'яті.

 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.