Презентували унікальне видання про родовід Тараса Шевченка

У Києві презентували книгу "Шевченків сад. Родові дерева Моринців і Кирилівки", яка вперше глибоко досліджує родовід Тараса Шевченка – як по батьковій, так і по материнській лінії.

Про це інформує Український кризовий медіа-центр.

Автори дослідили архівні документи, які раніше не були доступні для загалу, щоб детально описати переплетіння різних гілок роду Шевченків та з'ясувати, як він пов'язаний з іншими родами сіл Кирилівка (Шевченкове) і Моринці. Загалом згадано близько 2000 осіб, оприлюднено понад 500 архівних документів, більшість з яких публікується вперше. Книга також містить щонайменше 50 усталених тверджень про Тараса Шевченка, його родину та оточення.

Ідея цього видання до дослідника-генеалога Євгена Матвієнка прийшла після 2008 року. Тоді він вирішив дослідити родовід своєї дружини. Почав розпитувати родичів, досліджувати їхні архіви, і виявилося, що її дідусь з Моринців. Для нього великою несподіванкою стало те, що діди і бабусі Тараса Григоровича є також предками дружини.

"За багато років я виявив дуже великий масив інформації, і почавши перевіряти з іншими дослідниками Шевченка, відкрив, що ці документи взагалі ніхто не знає. І для себе я вирішив написати книгу, щоб українці дізналися справжній родовід Тараса Григоровича", – підкреслив Євген Матвієнко.

В цій роботі йому допомогли письменник, краєзнавець, журналіст, голова Київського обласного об'єднання ВУТ "Просвіта" ім. Тараса Шевченка Євген Букет та науковий співробітник ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, кандидат історичних наук Олексій Дєдуш.

Книжка буде повністю надрукована у середині травні і кожен, хто хоче долучитися, може здійснити передзамовлення і стати її меценатом, зайшовши на сайт видавництва markobook.com.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".