АНОНС: Лекція в Івано-Франківську "Декомунізація: як Україна позбувається спадщини комуністичного тоталітарного режиму"

9 квітня в Івано-франківському Хартія-Хабі відбудеться лекція історика Володимира Половського про те, як Україна позбувається спадщини комуністичного тоталітарного режиму.

Перейменування вулиць, названих іменами комуністичних діячів, відкриття архівів КГБ, заборона пропаганди символіки радянського тоталітарного режиму – це все частина процесу декомунізації. Як засудження злочинів тоталітарних режимів допомагає відновити історичну та соціальну справедливість? Як в Україні відбувався і продовжує відбуватися процес декомунізації? Як ці процеси впливають на суспільство та нашу ідентичність?

Про це говоритимуть на події в Івано-франківському Хартія-Хабі, присвяченій одному з ключових етапів новітньої історії України.

Ви дізнаєтесь:

- як Революція Гідності та ухвалення декомунізаційних законів у 2015 році стали переломними у політиці історичної пам'яті

- основні положення декомунізаційних законів, які стали початком остаточного розриву з радянським минулим і водночас відкрили нову сторінку у розвитку демократичної держави

- процес перейменування топонімів: масштаби та приклади

- відкриття архівів КГБ та доступ до історичної правди

- як декомунізація впливає на формування національної свідомості сьогодні.

Лектор: Володимир Половський – історик, викладач і громадський діяч.

Коли: 9 квітня, четвер, 17:45

Де: Івано-Франківськ, Хартія-Хаб, вул. Академіка Сахарова 23. Foodoteka, поверх 1А

Вхід вільний, реєстрація обов'язкова за посиланням.

 

 

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.