Останки лідера ОУН Андрія Мельника та його дружини перепоховають на НВМК

Кабінет міністрів доручив провести перепоховання останків полковника Армії УНР, лідера ОУН у 1938-1964 роках Андрія Мельника та його дружини Софії Федак-Мельник. Їх захоронять на території Національного військового меморіального кладовища.

Про це інформує "Інтерфакс-Україна".

Згідно з розпорядженням №460 від 15 травня, українські органи мають отримати дозвіл на ексгумацію останків Андрія Мельника та його дружини в уповноважених органів Люксембурга, та перевезти їх на територію України.

"Полковник Армії УНР і другий Голова ОУН Андрій Мельник із дружиною Софією Федак повертаються в Україну. Висловлю велику вдячність Його Королівській Високості князю Феліксу, який дозволив подружжям Мельників оселитися у Люксембурзі після Другої світової війни. Українці також пам'ятатимуть Великих Герцогів Жана й Анрі, які дбали про могилу й не дозволили, щоб дорога до неї забулася. Але найбільший уклін українцям, які в складних а подекуди важких умовах еміграції, не забували приходити на могилу Андрія Мельника, дбали, щоб там не згасав вогонь пам'яті і завжди були живі квіти", - наголосив Голова ОУН Богдан Червак.

У Києві планують вшанувати пам'ять Мельника та його дружини і перепоховати останки з військовими почестями.

Андрій Мельник – видатний український військовий і політичний діяч, полковник Армії Української Народної Республіки, лідер Організації українських націоналістів. Він був одним із найближчих соратників Євгена Коновальця, організатором формації Січових Стрільців у Києві та одним із організаторів Української військової організації.

Софія Федак-Мельник стала дружиною Андрія Мельника в 1929 році після того, як чоловіка звільнили з польського ув'язнення. Вона відвідувала свого майбутнього чоловіка протягом всіх чотирьох років перебування у тюрмі. Подружжя поховали на міському цвинтарі Бонвуа в Люксембурзі.

 
 Андрій Мельник

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.