Останки лідера ОУН Андрія Мельника та його дружини перепоховають на НВМК

Кабінет міністрів доручив провести перепоховання останків полковника Армії УНР, лідера ОУН у 1938-1964 роках Андрія Мельника та його дружини Софії Федак-Мельник. Їх захоронять на території Національного військового меморіального кладовища.

Про це інформує "Інтерфакс-Україна".

Згідно з розпорядженням №460 від 15 травня, українські органи мають отримати дозвіл на ексгумацію останків Андрія Мельника та його дружини в уповноважених органів Люксембурга, та перевезти їх на територію України.

"Полковник Армії УНР і другий Голова ОУН Андрій Мельник із дружиною Софією Федак повертаються в Україну. Висловлю велику вдячність Його Королівській Високості князю Феліксу, який дозволив подружжям Мельників оселитися у Люксембурзі після Другої світової війни. Українці також пам'ятатимуть Великих Герцогів Жана й Анрі, які дбали про могилу й не дозволили, щоб дорога до неї забулася. Але найбільший уклін українцям, які в складних а подекуди важких умовах еміграції, не забували приходити на могилу Андрія Мельника, дбали, щоб там не згасав вогонь пам'яті і завжди були живі квіти", - наголосив Голова ОУН Богдан Червак.

У Києві планують вшанувати пам'ять Мельника та його дружини і перепоховати останки з військовими почестями.

Андрій Мельник – видатний український військовий і політичний діяч, полковник Армії Української Народної Республіки, лідер Організації українських націоналістів. Він був одним із найближчих соратників Євгена Коновальця, організатором формації Січових Стрільців у Києві та одним із організаторів Української військової організації.

Софія Федак-Мельник стала дружиною Андрія Мельника в 1929 році після того, як чоловіка звільнили з польського ув'язнення. Вона відвідувала свого майбутнього чоловіка протягом всіх чотирьох років перебування у тюрмі. Подружжя поховали на міському цвинтарі Бонвуа в Люксембурзі.

 
 Андрій Мельник

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".