АНОНС: Лекція Юрія Юзича "День Героїв в Україні: як формується пам'ять"

Напередодні Дня Героїв у столичному Хартія-Хабі відбудеться розмова з істориком Юрієм Юзичем про контекст і сенс цієї важливої для України дати.

23 травня в Україні вшановують людей, які боролися за свободу та незалежність держави в різні періоди. Дата пов'язана з подіями українського визвольного руху та іменами Миколи Міхновського, Євгена Коновальця і Симона Петлюри.

Ідея Дня героїв виникла в середовищі національно-визвольного руху під час Другої світової війни, а в незалежній Україні поширилася після 2000 року. Але це загальні штрихи, а що ж сповна зберігає ця дата – про це розповість історик Юрій Юзич.

Також говоритимуть про те, як змінювались форми вшанування героїв, які історії стоять за цією датою та як різні покоління українців формували традицію пам'яті.

Лектор: Юрій Юзич – історик, громадський діяч, голова Крайової Пластової ради, ветеран російсько-української війни.

Коли: 19 травня, о 18:30

Де: Київ, Хартія-Хаб, вул. Шота Руставелі 39/41

Вхід вільний за попередньої реєстрації.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.