Майбутньому правнику вручили стипендію імені Романа Ратушного

28 березня на Факультеті правничих наук НаУКМА відбулося вручення сертифіката її переможцю Любомиру Багану.

Про це повідомив Факультет правничих наук НаУКМА.

Стипендія імені Романа Ратушного створена на знак визнання його мужності та лідерства і покликана підтримати майбутніх правників, які прагнуть змінювати суспільство.

Стипендія започаткована на вшанування памʼяті Романа Ратушного, громадського діяча і військового-добровольця, який загинув, захищаючи Україну. Вона підтримує студентів, які вже беруть активну участь у громадських ініціативах або мають чітке бачення свого подальшого залучення до суспільних змін. Її було засновано у 2022 році за ініціативи представників міжнародної юридичної спільноти та за підтримки AVELLUM.

У конкурсі передусім цінувалися відповідальність і включеність. Так само важливими були участь у громадських проєктах, досвід роботи з реальними викликами і готовність працювати з темами, що мають значення для суспільства.

Також було підписано меморандум про співпрацю між Факультетом, Фондом пам'яті Романа Ратушного та партнерами задля розвитку цієї ініціативи і майбутніх спільних проєктів.

Стипендія імені Романа Ратушного підсвічує важливі для факультету речі. Здатність бачити ширше, не залишатися осторонь і братися за складні речі.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".