Майбутньому правнику вручили стипендію імені Романа Ратушного

28 березня на Факультеті правничих наук НаУКМА відбулося вручення сертифіката її переможцю Любомиру Багану.

Про це повідомив Факультет правничих наук НаУКМА.

Стипендія імені Романа Ратушного створена на знак визнання його мужності та лідерства і покликана підтримати майбутніх правників, які прагнуть змінювати суспільство.

Стипендія започаткована на вшанування памʼяті Романа Ратушного, громадського діяча і військового-добровольця, який загинув, захищаючи Україну. Вона підтримує студентів, які вже беруть активну участь у громадських ініціативах або мають чітке бачення свого подальшого залучення до суспільних змін. Її було засновано у 2022 році за ініціативи представників міжнародної юридичної спільноти та за підтримки AVELLUM.

У конкурсі передусім цінувалися відповідальність і включеність. Так само важливими були участь у громадських проєктах, досвід роботи з реальними викликами і готовність працювати з темами, що мають значення для суспільства.

Також було підписано меморандум про співпрацю між Факультетом, Фондом пам'яті Романа Ратушного та партнерами задля розвитку цієї ініціативи і майбутніх спільних проєктів.

Стипендія імені Романа Ратушного підсвічує важливі для факультету речі. Здатність бачити ширше, не залишатися осторонь і братися за складні речі.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.