АНОНС: Відкриття виставки "Симон Петлюра. Життя за Незалежність"

До 100-річчя дня пам’яті українського державного, військового та політичного діяча, борця за незалежність України у ХХ столітті Симона Петлюри Український інститут національної пам’яті підготував виставку "Симон Петлюра. Життя за незалежність".

Виставка створює цілісний образ Симона Петлюри як політика та одного з ключових діячів українського державотворення початку ХХ століття, а також розкриває його життя як частину ширшої історії боротьби України за свободу і суверенітет. Експозиція висвітлює його шлях від родинного середовища з глибокими козацькими й духовними традиціями до ролі політичного і військового лідера, який опинився в центрі боротьби за незалежність України.

На урочисте відкриття запрошені:

Микита Потураєв - народний депутат україни, голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики;

Володимир Тиліщак - заступник Голови Українського інституту національної пам'яті; 

Тіна Пересунько - дослідниця культурної дипломатії УНР,  авторка книги "Культурна дипломатія Симона Петлюри: "Щедрик" проти "русского мира"";

Марія Тахтаулова - начальниця другого міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам'яті. 

Модерує: Олена Охрімчук - начальниця управління забезпечення реалізації політики національної пам'яті в регіонах та підвідомчих установ  Українського інститут національної пам'яті. 

Коли: 20 травня о 12:00.

Де: Виставкові площі Українського інституту національної пам'яті за адресою: вул. Хрещатик, 22. 

 

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.