В Україні вперше покажуть особисті речі Симона Петлюри, які понад 100 років зберігалися в еміграції

25 травня в Національному музеї історії України відбудеться урочисте відкриття масштабного виставкового проєкту "ШЛЯХ ГЕРОЇВ. Пам’яті Симона Петлюри", що представить унікальні артефакти доби Української Народної Республіки.

Виставка приурочена до 100-х роковин трагічної загибелі видатного українського державного, військового й політичного діяча, очільника Директорії УНР та Головного Отамана Армії УНР Симона Петлюри.

Експозиція сформована з експонатів колекції Військово-історичного музею та архіву Української вільної академії наук (УВАН) у Канаді. Українська еміграція десятиліттями зберігала їх для того, щоб передати Україні після відновлення незалежності. Відповідно до "Заповіту" засновників Військового музею колекція надійшла до Національного музею історії України. Повернення цієї спадщини стало подією історичного масштабу – йдеться не лише про музейні предмети, а про відновлення цілісності української пам'яті.

На виставці можна побачити понад 200 артефактів із цієї колекції, які ілюструють перебіг визвольних змагань першої чверті 20 століття. Це особисті речі видатних військових і політичних діячів доби Української революції 1917–1921 років, зокрема: друкарська машинка "Корона", що належала Симону Петлюрі; старшинський багнет генерал-хорунжого Армії УНР Володимира Сальського; деталі одностроїв Євгена Коновальця та Андрія Мельника.

Особливе місце в експозиції посідають бойові знамена Армії УНР, як-от прапор штандарт 2-го Уманського полку Кінних Запорожців "На смерть за Україну", а також військові нагороди, стрілецькі поштівки, оригінальні світлини Армії УНР тощо. Привертає увагу колекція робіт Миколи Битинського – відомого геральдиста, графіка, художника, поета, дослідника, автора спогадів про перебіг визвольних змагань. На виставці продемонстрована велика збірка його робіт із геральдики, дизайну військових нагород, української військової уніформи, військових печаток та багато іншого.

Більшість експонатів представлено в незалежній Україні вперше.

Учасники події:

Олена Земляна, генеральна директорка Національного музею історії України;

Богдан Патриляк, куратор виставки "ШЛЯХ ГЕРОЇВ. Пам'яті Симона Петлюри";

Артем Миколайчук, голова правління Фундації Пилипа Орлика;

Ярина Ясиневич, програмна директорка Фундації Пилипа Орлика.

Нині українці відстоюють свою незалежність у збройній боротьбі з тим же ворогом, що й 100 років тому. Виставка "ШЛЯХ ГЕРОЇВ. Пам'яті Симона Петлюри" демонструє тяглість цієї боротьби та має глибоке символічне значення для спадкоємців справи Симона Петлюри та інших борців за незалежність України.

За підтримки Фундації Пилипа Орлика оновлено й обладнано виставковий простір на другому поверсі музею та створено виставку "ШЛЯХ ГЕРОЇВ. Пам'яті Симона Петлюри", що діятиме в музеї на постійній основі.

Коли: 25 травня 2026 року о 10:30.

Де: Національний музей історії України (м. Київ, вул. Володимирська, 2).

Вхід на відкриття за запрошеннями.

Для представників ЗМІ потрібна акредитація. 

До загального огляду виставка "ШЛЯХ ГЕРОЇВ. Пам'яті Симона Петлюри" відкривається 26 травня.

 

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.