У Парижі вшанували пам’ять Симона Петлюри

У Парижі на цвинтарі Монпарнас відбулося вшанування пам’яті головного отамана військ Української Народної Республіки Симона Петлюри з нагоди 100-х роковин від дня його загибелі.

Про це повідомляє Укрінформ.

Біля могили зібралися представники української громади, посольства України, а також українські воїни.

"Він міг обрати спокійне життя в еміграції, міг відмовитися від боротьби. Але він до останнього залишався відданим Україні. І продовжував працювати для України у Парижі. Він підтримував українську політичну еміграцію, писав, говорив світові про Україну та вірив, що українська державність обов'язково буде відновлена", - наголосив Надзвичайний та Повноважний Посол України у Франції Вадим Омельченко.

У церемонії також взяли участь військові 152-ї окремої єгерської бригади імені Симона Петлюри та підрозділу "Вовки Да Вінчі". Цього року на цвинтарі Монпарнас був присутній також голова Європейського конгресу українців Богдан Райчинець, директор Центру східноєвропейських студій Варшавського університету Ян Маліцький, полковник Війська Польського Тадеуш Кшонстек.

26 травня у Франції продовжаться заходи до 100-ї річниці загибелі останнього отамана УНР, зокрема, відбудеться міжнародна наукова конференція "Перша українська незалежність, спадок Української Народної Республіки та постать Симона Петлюри", присвячена історичній тяглості української державності та дипломатії.

 

 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.