В Угорщині розсекретять архіви комуністичних спецслужб

Угорщина планує розсекретити та опублікувати файли спецслужб часів комунізму.

Про це повідомив прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр.

"Ми внесли до парламенту законопроєкт про відкриття архівів таємної поліції комуністичної доби. Ми дали цю обіцянку і виконаємо її. Тим самим ми нарешті виконуємо давно назрілий обов'язок перед угорським народом", – написав Петер Мадяр в мережі Х.

Законопроєкт передбачає створення незалежної комісії з чинних співробітників спецслужб, істориків та архівістів. Ця комісія визначатиме, які документи досі мають залишатися засекреченими. Критерії збереження секретності будуть посилені. Раніше документи залишалися закритими, якщо їхня публікація могла завдати шкоди зовнішнім відносинам Угорщини. Тепер – тільки якщо йдеться про відносини з країнами Євросоюзу, Європейської економічної зони чи НАТО.

Планується, що документи стануть повністю доступними для громадськості до 23 жовтня — до 70-ї річниці угорського повстання 1956 року проти Радянського Союзу.

Попри те, що багатьох фігурантів цих справ уже немає серед живих, а частина документів могла бути вилучена з архівів, цей крок має символічне значення. 

 
Петер Мадяр

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.