У Кракові сплюндрували могилу українського письменника Богдана Лепкого

У ніч на 5 липня на Раковицькому кладовищі в Кракові невідомі сплюндрували могилу українського письменника, науковця та професора Богдана Лепкого.

Про це повідомив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий, передає агентство "Інтерфакс-Україна".

"Розцінюємо цей акт вандалізму як свідому провокацію, спрямовану на подальше розпалювання ворожнечі між Україною та Республікою Польща", – розповів Тихий журналістам.

Генеральне консульство України в Кракові невідкладно звернулося до поліції, адміністрації Раковицького кладовища та органів влади міста Кракова із закликом провести всебічне розслідування, встановити всі обставини злочину, виявити осіб, причетних до його вчинення, вжити невідкладних заходів для повернення або відновлення викраденого барельєфа, а також забезпечити належну охорону місця поховання.

"Очікуємо на оперативне встановлення всіх обставин цього акту вандалізму, притягнення винних до відповідальності відповідно до законодавства Республіки Польща, а також вжиття дієвих заходів для недопущення подібних інцидентів у майбутньому", – резюмував Тихий.

Богдан Лепкий (1872–1941) — український письменник, поет, літературознавець, перекладач і педагог. Автор прозових творів, поезій та наукових праць. Його пісня "Журавлі" стала народним реквіємом, що й досі звучить на похоронах та пам'ятних заходах.

З 1899 року Лепкий жив і працював у Кракові, викладав у Ягеллонському університеті, активно займався культурною діяльністю. Помер у Кракові 21 липня 1941 року, похований на Раковицькому кладовищі у Кракові у гробниці свого товариша Ігнатія Шайдзіцького. На надгробку є напис українською мовою "Богдан Лепкий поет". У 1972 році тут було встановлено барельєф письменника роботи скульптора Григора Пецуха, який і знишили вандали.

 
Фото:Ігор Мончук

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".