Український пантеон розмістять на території Києво-Печерської лаври

Кабінет Міністрів України прийняв постанову, згідно з якою Український національний пантеон буде розміщений на території Національного заповідника "Києво-Печерська лавра".

Про це повідомив Український інститут національної пам'яті.

Документ передбачає розробку концепції та структури Пантеону; забезпечення науково-методичного супроводу процесу його утворення та визначення форм меморіалізації; проведення експертних та публічних обговорень із питань, пов'язаних з утворенням та діяльністю Пантеону.

Також зазначається, що УІНП спільно з Міністерством закордонних справ України мають забезпечити проведення верифікації борців за незалежність України та інших осіб, які відіграли значну роль у формуванні національної свідомості та ідентичності українців, і членів їхніх сімей, похованих за межами України, щодо яких доцільне здійснення перепоховання на території Пантеону.

Водночас на Міністерство культури, до сфери якого належить Києво-Печерська лавра, покладено відповідальність за розташування Пантеону з урахуванням обмежень у використанні земельних ділянок, вимог стосовно охорони культурної спадщини та міжнародних зобов'язань України, а також забезпечення організації та проведення архітектурного конкурсу на найкращий архітектурний проєкт.

"Створення, облаштування, утримання та забезпечення функціонування Пантеону в складі Національного заповідника "Києво-Печерської лаври" здійснюватиметься за рахунок державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством", - йдеться у повідомленні.

Закон "Про Український національний пантеон" ухвалено за основу і в цілому 1 липня 2026 року. Таким чином ним на законодавчому рівні пропонується створити єдиний національний простір, що символізуватиме безперервність української державницької традиції - від Русі до сучасної України.

Він стане місцем почесного перепоховання визначних діячів України та встановлення кенотафів для тих, чиї останки неможливо повернути на Батьківщину. Також Пантеон має стати центром збереження історичної пам'яті, патріотичного виховання та проведення державних церемоній. Передбачається, що саме тут відбуватимуться офіційні урочистості, вручення найвищих державних нагород. 

 

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.