У столиці Косова зняли український прапор після віиту Зеленського до Белграда

У Приштині зняли величезний банер на підтримку України після візиту Володимира Зеленського до Сербії.

Про це повідомив мер міста Перпарім Рама.

"Наша емпатія та солідарність завжди будуть з народами, які стикаються з війною, насильством та переслідуваннями. Тому що ми, краще за багатьох інших, знаємо, що означає боротися за свободу, гідність та право на існування як держави. Але жодна справа та жодна політика не можуть бути побудовані на применшенні державності Косово та жертви його народу", — зазначив міський голова Приштини.

Великий синьо-жовтий банер був розміщений у центрі Приштини від початку повномасштабного вторгнення РФ на знак підтримки України. Інцидент стався через день після візиту президента України Володимира Зеленського до столиці Сербії Белграда. Під час зустрічі із сербським президентом Зеленський підтвердив, що Київ зберігає попередню позицію щодо статусу Косова.

"Ми поважаємо територіальну цілісність наших партнерів, ми поважаємо міжнародне право, тому наша позиція щодо (…) одностороннього проголошення незалежності Косова залишається незмінною. Ми завжди це підкреслювали, і політика України не змінилась", — наголосив Володимир Зеленський.

Унаслідок війни 1999 року між сербами і албанцями Косово перейшло під контроль ООН. 2008 року регіон в односторонньому порядку проголосив незалежність, яку не визнають багато країн, зокрема й Україна. Серби, які становлять більшість населення півночі Косово і деяких інших муніципалітетів, не визнають незалежності і вважають Белград своєю столицею.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".