У Сербії почали ексгумацію масового поховання часів війни в Косові

У місцевості Крижевак біля міста Рашка сербська влада почала ексгумацію людських останків, які можуть бути тілами косовських албанців, страчених під час війни 1998-1999 років

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Reuters.

Так, слідчі використали супутникові зображення, аби локалізувати місце масового захоронення в місцевості Крижевак на півдні Сербії.

Припускається, що в цьому місці може бути знайдено 17 тіл.

Утім судмедексперт Сузана Матеїч зауважила, що подальше розслідування може бути перерване зимовими снігами та коронавірусними обмеженнями.

 

Нині вважається, що в роки конфлікту в Косові загинули більше 13 тисяч осіб. Ця війна завершилася військовою інтервенцією НАТО та бомбардуваннями Союзної Республіки Югославії. Белград змушений був вивести війська зі своєї бунтівної провінції, де більшість населення становили албанці. В Косові було розміщено міжнародний миротворчий контингент, який присутній там і досі.

Згодом, у січні 2008 року, Косово в односторонньому порядку проголосило незалежність і наразі є лише частково визнаною державою. Хоча більша частина західних держав, включаючи США, визнає косовський суверенітет.

Уже майже 10 років зі значними труднощами тривають дипломатичні переговори про нормалізацію між Сербією та Косовим – за посередництва ЄС та США.

Більше 20 років після завершення війни в Косові триває пошук останків її жертв. І це питання є значною перешкодою в процесі пошуку порозуміння між Белградом та Приштиною.

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.