У Сербії почали ексгумацію масового поховання часів війни в Косові

У місцевості Крижевак біля міста Рашка сербська влада почала ексгумацію людських останків, які можуть бути тілами косовських албанців, страчених під час війни 1998-1999 років

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Reuters.

Так, слідчі використали супутникові зображення, аби локалізувати місце масового захоронення в місцевості Крижевак на півдні Сербії.

Припускається, що в цьому місці може бути знайдено 17 тіл.

Утім судмедексперт Сузана Матеїч зауважила, що подальше розслідування може бути перерване зимовими снігами та коронавірусними обмеженнями.

 

Нині вважається, що в роки конфлікту в Косові загинули більше 13 тисяч осіб. Ця війна завершилася військовою інтервенцією НАТО та бомбардуваннями Союзної Республіки Югославії. Белград змушений був вивести війська зі своєї бунтівної провінції, де більшість населення становили албанці. В Косові було розміщено міжнародний миротворчий контингент, який присутній там і досі.

Згодом, у січні 2008 року, Косово в односторонньому порядку проголосило незалежність і наразі є лише частково визнаною державою. Хоча більша частина західних держав, включаючи США, визнає косовський суверенітет.

Уже майже 10 років зі значними труднощами тривають дипломатичні переговори про нормалізацію між Сербією та Косовим – за посередництва ЄС та США.

Більше 20 років після завершення війни в Косові триває пошук останків її жертв. І це питання є значною перешкодою в процесі пошуку порозуміння між Белградом та Приштиною.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.