На Полтавщині археологи виявили монети XIV століття

Під час археологічних досліджень Глинського археологічного комплексу на Полтавщині фахівці виявили скарб із 118 мідних монет — пулів післямонгольського часу.

Про це повідомив Історико-культурний заповідник "Більськ".

Скарб виявила Глинська археологічна експедиція Історико-культурного заповідника "Більськ" під керівництвом Юрія Пуголовка. Монети знайшли на одному з поселень археологічного комплексу. Усі 118 монет лежали компактно в невеликій ямці на ділянці розкопу, де не було інших археологічних об'єктів. Це може свідчити про те, що їх навмисно сховали.

Ймовірно, монети свого часу зберігалися у мішечку або іншій органічній тарі. Проте матеріал, із якого вона була виготовлена, до наших днів не зберігся. Попередньо дослідники відносять час приховування скарбу до кінця XIV століття. Це був період політичної та військової нестабільності на території регіону. Однією з найвідоміших подій цього періоду стала битва на Ворсклі 1399 року, яка відбулася неподалік території сучасної Полтавщини.

Водночас археологи поки не стверджують, що знайдені монети безпосередньо пов'язані з битвою. Чи могли події того часу бути причиною появи скарбу, мають показати подальші дослідження та точне визначення кожної з монет. Знахідка може допомогти дослідникам краще зрозуміти економічне життя та історичні процеси, які відбувалися на території Глинського археологічного комплексу в післямонгольський період.

 

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.