На Полтавщині археологи виявили монети XIV століття

Під час археологічних досліджень Глинського археологічного комплексу на Полтавщині фахівці виявили скарб із 118 мідних монет — пулів післямонгольського часу.

Про це повідомив Історико-культурний заповідник "Більськ".

Скарб виявила Глинська археологічна експедиція Історико-культурного заповідника "Більськ" під керівництвом Юрія Пуголовка. Монети знайшли на одному з поселень археологічного комплексу. Усі 118 монет лежали компактно в невеликій ямці на ділянці розкопу, де не було інших археологічних об'єктів. Це може свідчити про те, що їх навмисно сховали.

Ймовірно, монети свого часу зберігалися у мішечку або іншій органічній тарі. Проте матеріал, із якого вона була виготовлена, до наших днів не зберігся. Попередньо дослідники відносять час приховування скарбу до кінця XIV століття. Це був період політичної та військової нестабільності на території регіону. Однією з найвідоміших подій цього періоду стала битва на Ворсклі 1399 року, яка відбулася неподалік території сучасної Полтавщини.

Водночас археологи поки не стверджують, що знайдені монети безпосередньо пов'язані з битвою. Чи могли події того часу бути причиною появи скарбу, мають показати подальші дослідження та точне визначення кожної з монет. Знахідка може допомогти дослідникам краще зрозуміти економічне життя та історичні процеси, які відбувалися на території Глинського археологічного комплексу в післямонгольський період.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".