Євген Коновалець: перші миті повернення в Україну

Як відбулася церемонія ексгумації Голови ОУН полковника Євгена Коновальця у Роттердамі 11 серпня 2026 року.

 
Усі фото: Укрінформ / Ірина Драбок

Я вже писав як відбувся похорон Голови ОУН полковника Євгена Коновальця у Роттердамі в травні 1938 року. А ось як відбулася церемонія ексгумації Полковника у Роттердамі 11 серпня 2026 року.

Усе розпочалося вдосвіта. До могили прибули спеціальні служби, які в присутності Голови УІНП Олександра Алфьорова здійснили процедуру ексгумації. Як виявилося, прах Євгена Коновальця знаходився у металічному контейнері, що свідчить про тимчасовість його могили у Роттердамі й бажання перепоховати у незалежній Україні за яку він віддав життя.

Після чого труну з прахом Коновальця встановили у цвинтарній Каплиці, де для цього заздалегідь було підготовлено спеціальне місце. Поруч розміщено дві квіткові композиції з червоних троянд. Одна від української влади, друга – від Української Стрілецької Громади Канади (УСГ) та фотографія Євгена Коновальця в однострої.

Поряд із труною - державні прапори України та Нідерландів. По обидва боки труни почесну варту несуть пластуни.

Біля місця для виголошення промов встановлена стійка на якій розмістилася чаша із землею з кладовища, лопатка та мішечок. Це для того, щоб наприкінці церемонії під час прощання кожен із учасників мав можливість символічно пересипати невелику кількість землі з чаші до мішечка.

Першою до місця церемонії прибула делегація УСГ Канади, яка багато років дбала про могилу у Роттердамі і завдяки якій це місце стало святим для кожного національно свідомого українця і українки.

 

Перед прибуттям труни учасники церемонії утворили живий коридор пошани перед входом до Каплиці. Працівники посольства України у Нідерландах та службовці похоронного агентства урочисто занесли труну до Каплиці та встановили її на спеціальне місце для труни.

Делегація УСГ повільним маршем ішла за труною прямо до Каплиці, несучи меч, кашкет і скриню для прапора. Меч і кашкет поклали на труну, яку також вкрили прапором УСГ.

Оголошується хвилина мовчання за всіма хто загинув за волю України. Після чого усі співають державний гімн "Ще не вмерла Україна", а єпископ УГКЦ Ігор Ранць здійснює заупокійне богослужіння.

Посол України Андрій Костін у своєму короткому слові склав подяку українській громаді в Нідерландах за їхню опіку над могилою великого українця. Далі урочисті промови виголосили заступник керівника офісу Президента України Ірина Верещук та Президент Української Стрілецької Громади Андрій Соханівський, який зокрема передав право опікунства над прахом Євгена Коновальця владі незалежної України.

 

Відбувається урочиста церемонія складання прапора УСГ, яка проходить під мелодію пісні "Коли ви вмирали, вам сурми не грали". Складений прапор урочисто поміщають у спеціальну скриню. Оголошується хвилина мовчання за світлою пам'яттю Вождя ОУН Євгена Коновальця.

Відтак прапор УСГ передали на руки Голови УІНП Олександра Алфьорова, натомість пластуни вкрили домовину синьо-жовтим державним прапором.

Заключне слово виголосив Голова УІНП Олександр Алфьоров, в тому числі він офіційно прийняв опікунську відповідальності України.

На завершення звучить молитва за Україну "Боже великий, єдиний", після якої усі присутні попрощалися із Євгеном Коновальцем.

Труна з прахом Євгена Коновальця перенесли до автотранспорту похоронного бюро. А в цей час звучить гімн ОУН "Зродились ми великої години".

Полковник Євген Коновалець на спеціально підготовленому авто вирушає в Україну.

Олексій Мустафін: "Явне призначення" Вільяма Вокера. Пригоди (центрально)американського кондотьєра

У середмісті Сан-Хосе, столиці Коста-Ріки – як і в багатьох інших країнах Нового Світу - височіє Національний монумент. Але, попри його назву, з кількох фігур, встановлених на постаменті, власне Коста-Ріку символізує лише одна. Інші – уособлюють сусідні держави. І всі вони разом женуть геть озброєного іноземця, який втілює цілком історичного персонажа - Вільяма Вокера. Мабуть найвідомішого "шукача пригод" в Центральній Америці XIX сторіччя.

Мирослав Іванек : На Волині найбільше постраждали українці та євреї

Кволі спроби заперечити заявам поляків здебільшого зводяться до нагадування, що поляки також вбивали українців, але цей аргумент є нівечений аргументом асиметрії польських і українських втрат. У цьому розігрітому до червоного спорі про польсько-українські жертви дивним чином загубилася усвідомленість, що найбільші злочини на Волині під час війни скоїли німці, а найбільших жертв зазнали українське та єврейське населення.

Богдан Червак: В Україну повернуть останки тещі Євгена Коновальця та Андрія Мельника Марії Федак

У Люксембургу відбулася ексгумація праху Марії Федак – матері Софії Федак-Мельник, дружини Голови ОУН Андрія Мельника.

Юрій Бутусов: Пам'яті Сергія "Борцухи"

На війні загинув Сергій "Борцуха" - боєць групи снайперів "Тенгрі" ГУР МО, який у перші дні великого вторгнення на велосипеді з гранатометом РПГ-7 та трьома пострілами до нього вирушив зупиняти російські бронетанкові колони, що рвались на Ірпінь.