В Україні останки Євгена Коновальця досліджуватимуть науковці

Після повернення до України останки полковника Армії УНР та першого голови Організації українських націоналістів Євгена Коновальця пройдуть комплекс сучасних наукових досліджень.

Про це повідомила заступниця керівника Офісу Президента Ірина Верещук, пише Укрінформ.

"Ми хочемо залучити всю науку і всю техніку, яка в нас є, щоб максимально зафіксувати історію. Будуть проведені КТ, МРТ та інші необхідні процедури. Працюватимуть експерти, історики, антропологи, буде зроблено все, що потрібно для того, щоб залишити нашим нащадкам максимально точні свідчення", - зазначила Ірина Верещук.

Заступниця керівника ОПУ підкреслила, що подібні процедури в Україні проводяться вперше, і що держава планує застосовувати такий підхід і щодо інших видатних українців.

"Це стосується не лише Євгена Коновальця. У нас є плани щодо повернення інших визначних українців: військових, письменників, діячів культури. Ми хочемо створити системний підхід до збереження історичної спадщини", - заявила вона.

Після завершення наукових процедур відбудуться церковні заходи Української греко-католицької церкви, адже Коновалець був греко-католиком. Після цього проведуть державну церемонію перепоховання за участю Президента України, уряду, парламенту та військових. 

Точну дату церемонії не оголошують з міркувань безпеки, однак, за словами Верещук, це станеться найближчим часом, а на кладовищі "Кросвейк" у Роттердамі залишиться меморіальне місце на честь Євгена Коновальця.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".