На Львівщину привезли пам’ятник із могили Коновальця у Нідерландах

Оригінальний надгробок із могили полковника Армії УНР та першого голови ОУН Євгена Коновальця доправили до його рідного села Зашкова на Львівщині.

Про це повідомив голова Львівської ОВА Максим Козицький.

Надгробок виготовили 1939 року за проєктом української мисткині Оксани Лятуринської. До його створення та встановлення також долучився художник Роберт Лісовський – автор емблеми Організації українських націоналістів. Упродовж десятиліть за ним доглядала українська громада в Нідерландах.

Тепер надгробок встановлять у просторі музею-садиби Євгена Коновальця в Зашкові. Нещодавно музей очолив доктор історичних наук Іван Хома, який досліджує життя та діяльність Коновальця.

Нагадаємо, останки Євгена Коновальця ексгумували 11 серпня на кладовищі "Кросвейк" у Роттердамі та доправили до України. Коновальця перепоховають на Національному військовому меморіальному кладовищі. Перед цим у Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ у Києві відбудеться церемонія прощання. Дату заходів повідомлять згодом.

Євген Коновалець народився 1891 року в Зашкові. Він був полковником Армії УНР, командиром Корпусу Січових стрільців, засновником Української військової організації та першим головою Проводу ОУН.

23 травня 1938 року Коновальця у Роттердамі вбив агент радянських спецслужб Павло Судоплатов. Після цього його поховали на кладовищі "Кросвейк".

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".