В Одесі відкопали вежу Хаджибейського замку

У центрі Одеси археологи відкопали одну з веж Хаджибейського замку.

Про це повідомив керівник розкопок, доктор історичних наук, ректор Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. Костянтина Ушинського Андрій Красножон.

"Вперше за 240 років вирішено питання не лише точної локалізації цього оборонного комплексу, а й визначено його реальні розміри, які були дотепер суперечливі. Питання з датуванням поки що залишається відкритим. Замок збудований з руїн давньогрецької колонії Гавань Істріан, що розташовувалася поруч", - акцентує Андрій Красножон.

Пошук місця розташування вежі став можливим після аналізу історичних планів фортеці 1789 року та результатів попередніх археологічних досліджень. Під час розкопок археологи виявили добре збережений фундамент вежі, місцями навіть із першим рядом кладки. Діаметр споруди становив близько восьми метрів, а товщина стін – приблизно 2,5 м. Попри те, що на історичних схемах башту зображували круглою, її фундамент виявився багатокутним, що було типовим для середньовічної османської фортифікації.

Науковці також знайшли залишки османської плінфи, фрагменти "татарської" черепиці, срібну монету султана Абдул-Хаміда І 1785 року та інші артефакти, які свідчать, що споруду активно використовували у XVIII столітті. Водночас під фундаментом виявили господарську яму із золотоординським глеком XIV століття, що допомагає визначити найраніший можливий час появи замку.

За результатами досліджень встановлено, що більша частина Хаджибейського замку досі перебуває під сучасною бруківкою Приморського бульвару. За оцінками археологів, фортеця мала розміри приблизно 32 на 37 м і за площею перевищувала цитадель Аккерманської фортеці.

Хаджибейський замок – середньовічна фортеця, що існувала на місці сучасної Одеси. Перші згадки про поселення Коцюбіїв (Качубей), з яким пов'язують історію майбутнього Хаджибея, датуються 1415 роком. У XV–XVI століттях ця територія перейшла під владу Османської імперії, яка перетворила замок на важливий оборонний пункт і порт на північно-західному узбережжі Чорного моря. Протягом XVIII століття фортецю модернізували, зокрема посилили артилерійською батареєю для контролю морської акваторії.

У 1789 році під час російсько-турецької війни Хаджибейський замок захопили війська під командуванням Хосе де Рібаса. Незабаром фортецю розібрали на будівельні матеріали, а після заснування Одеси її залишки поступово опинилися під забудовою сучасного Приморського бульвару.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".