АНОНС: Відкрита дискусія "Михайло Грушевський: між політикою та приватним життям"

Національний музей історії України запрошує на відкриту дискусію "Михайло Грушевський: між політикою та приватним життям", яка відбудеться 28 вересня.

Михайло Грушевський залишив не просто помітний слід в українській історії, він був одночасно її творцем та історіографом. Недаремно його багатотомну працю "Історія України-Руси" називають історичним паспортом нашої країни, а діяльність на чолі першого парламенту, Центральної Ради, вивела Україну з категорії географічних понять до кола державних націй.

Завдяки Грушевському закріпилися парламентська державна система, наші національні та державні символи – герб Тризуб, а також грошова система – гривні та шаги. Попри всю велич, Михайло Грушевський залишався звичайною людиною зі своїми чеснотами і несподіваними звичками.

Про Грушевського як державного діяча, історика та особистість говоритимуть у форматі відкритої дискусії. Своїми міркуваннями поділяться українські історики: Олександр Зінченко, Олександр Алфьоров, Володимир Тиліщак, Георгій Папакін та Олександр Кучерук.

Також на заході можна буде оглянути невелику виставку, присвячену видатному українцю.

Коли: 28 вересня о 15.00

Де: у приміщенні Національного музею історії України (вул. Володимирська, 2), на 2-му поверсі.

Участь у заході безкоштовна за умови реєстрації у формі за посиланням.

 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.