АНОНС: Відкрита дискусія "Михайло Грушевський: між політикою та приватним життям"

Національний музей історії України запрошує на відкриту дискусію "Михайло Грушевський: між політикою та приватним життям", яка відбудеться 28 вересня.

Михайло Грушевський залишив не просто помітний слід в українській історії, він був одночасно її творцем та історіографом. Недаремно його багатотомну працю "Історія України-Руси" називають історичним паспортом нашої країни, а діяльність на чолі першого парламенту, Центральної Ради, вивела Україну з категорії географічних понять до кола державних націй.

Завдяки Грушевському закріпилися парламентська державна система, наші національні та державні символи – герб Тризуб, а також грошова система – гривні та шаги. Попри всю велич, Михайло Грушевський залишався звичайною людиною зі своїми чеснотами і несподіваними звичками.

Про Грушевського як державного діяча, історика та особистість говоритимуть у форматі відкритої дискусії. Своїми міркуваннями поділяться українські історики: Олександр Зінченко, Олександр Алфьоров, Володимир Тиліщак, Георгій Папакін та Олександр Кучерук.

Також на заході можна буде оглянути невелику виставку, присвячену видатному українцю.

Коли: 28 вересня о 15.00

Де: у приміщенні Національного музею історії України (вул. Володимирська, 2), на 2-му поверсі.

Участь у заході безкоштовна за умови реєстрації у формі за посиланням.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".