АНОНС: Польсько-український конгрес істориків

6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український конгрес істориків – найбільша на сьогодні зустріч дослідників з Польщі та України, присвячена осмисленню історії та способів її інтерпретації.

Про це інформує УІНП.

Організований Centrum Mieroszewskiego (Центром Мєрошевського) та Українським інститутом національної пам'яті, Конгрес об'єднає понад 100 істориків, які представляють різні академічні осередки та дослідницькі традиції. Протягом трьох днів учасники спільно аналізуватимуть стан досліджень польсько-українських відносин, від середньовіччя до сучасності. У центрі уваги будуть інтерпретаційні розбіжності та інші чутливі питання, що розділяють історичну пам'ять обох народів.

Метою Конгресу є створення умов для чесного діалогу, заснованого на джерелах і надійних аргументах, а не на спрощеннях чи емоціях. Одним із ключових завдань стане спільний аналіз стану досліджень, а також пошук більш точного мовлення для опису минулого.

Захід має показати, що історичний діалог може бути простором співпраці та допомагати знижувати напруження навколо історії як у Польщі, так і в Україні.

Польсько-український конгрес істориків відбудеться в особливий рік: 120-ту річницю від дня народження та 50-ту річницю смерті Юліуша Мєрошевського.

Трансляція заходу буде доступна онлайн 6–8 травня 2026 року на YouTube-каналах Центру Мєрошевського та Українського інституту національної пам'яті.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.