АНОНС: Польсько-український конгрес істориків

6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український конгрес істориків – найбільша на сьогодні зустріч дослідників з Польщі та України, присвячена осмисленню історії та способів її інтерпретації.

Про це інформує УІНП.

Організований Centrum Mieroszewskiego (Центром Мєрошевського) та Українським інститутом національної пам'яті, Конгрес об'єднає понад 100 істориків, які представляють різні академічні осередки та дослідницькі традиції. Протягом трьох днів учасники спільно аналізуватимуть стан досліджень польсько-українських відносин, від середньовіччя до сучасності. У центрі уваги будуть інтерпретаційні розбіжності та інші чутливі питання, що розділяють історичну пам'ять обох народів.

Метою Конгресу є створення умов для чесного діалогу, заснованого на джерелах і надійних аргументах, а не на спрощеннях чи емоціях. Одним із ключових завдань стане спільний аналіз стану досліджень, а також пошук більш точного мовлення для опису минулого.

Захід має показати, що історичний діалог може бути простором співпраці та допомагати знижувати напруження навколо історії як у Польщі, так і в Україні.

Польсько-український конгрес істориків відбудеться в особливий рік: 120-ту річницю від дня народження та 50-ту річницю смерті Юліуша Мєрошевського.

Трансляція заходу буде доступна онлайн 6–8 травня 2026 року на YouTube-каналах Центру Мєрошевського та Українського інституту національної пам'яті.

 

Полковник Альфред Бізанц. Нотатки з внутрішньої тюрми мдб урср

Доля Альфреда Бізанца схожа з історією австрійського ерцгерцога Вільгельма Франца фон Габсбурга-Лотрінґена, відомого як Василь Вишиваний, який став полковником Легіону УСС і зіграв помітну роль в українському національно-визвольному русі. Той так само починав успішну кар'єру в австро-угорській армії, потім командував різними формуваннями у складі Української галицької армії та Армії УНР, після завершення Другої світової був схоплений працівниками СМЕРШ у Відні, доправлений для провадження слідства до Києва та обвинувачений у співпраці з низкою іноземних розвідок.

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.