Заповідник "Трипільська культура" запрошує на традиційну толоку

Музейний фестиваль археологічної реконструкції та живої історії "Трипільська толока" відбудеться 12 вересня в селі Легедзине Черкаської області.

Про це повідомляє адміністрація Державного історико-культурного заповідника "Трипільська культура".

Традиційне, починаючи з 2008 року, щорічне музейне свято цьогоріч буде насичене цікавими активностями, пов'язаними зі стародавнім гончарством.

"Відкриваємо авторську художню виставку Анастасії Шепети "Філософія глини", монтуємо деревʼяний каркас трипільського житла (перше житло майбутнього музейного скансену), місимо глину та будуємо трипільський гончарний горн", – йдеться у повідомленні.

Учасники дійства зможуть взяти участь в реконструкції давніх трипільських технологій, серед яких коління кременю, ліплення з глини посуду та пластики, виготовлення тканини на вертикальному станку, розтирання пшениці на зернотерці, випарювання солі з ропи тощо. Також у програмі: приготування їжі на вогні, стрільба з лука, екскурсії музейними експозиціями та справжніми археологічними розкопками.

Основна програма "Трипільської толоки" триватиме з 11:00 до 18:00. Її важливою частиною стане збір коштів на підтримку ЗСУ.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".