Спецпроект

Київська влада вшанує радянських ветеранів

У столиці України проживає близько 600 тисяч ветеранів Другої світової війни, праці, жертв нацистських переслідувань, остарбайтерів, учасників бойових дій і військових конфліктів після 1945 р.

Прес-служба Київської міської державної адміністрація повідомила про створення оргкомітету з відзначення 66-ї річниці звільнення України та 67-ї річниці звільнення Києва від нацистів на чолі з в.о. мера, першим заступником глави КМДА Олександром Поповим. 

Нині в столиці України проживає близько 600 тисяч ветеранів Другої світової війни, праці, жертв нацистських переслідувань, остарбайтерів, учасників бойових дій і військових конфліктів після 1945 р. 

Планом заходів, як повідомляє "Інтерфакс-Україна" , передбачено проведення святкового концерту в Національному палаці "Україна" (26 жовтня); ритуал пам'яті з покладенням квітів до могили Невідомого солдату (28 жовтня); відвідування представниками ветеранських організацій Букринського та Лютіжського плацдармів, Національного музею-заповідника "Битва за Київ у 1943 році" (с. Балико-Щучінка, с. Нові Петрівці) (29 жовтня-2 листопада); ти майстрів мистецтв і вручення продовольчих наборів інвалідам Великої Вітчизняної війни в Київському міському клінічному шпиталі (з листопада), зустріч керівників міста з Героями Радянського Союзу та Соціалістичної праці (4 листопада) тощо.

28 жовтня і 6 листопада учнів міста Києва та ліцеїстів військового ліцею ім. І.Богуна буде залучено до участі в почесному караулі біля Вічного вогню в столичному парку Слави.

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.