Спецпроект

Київська влада вшанує радянських ветеранів

У столиці України проживає близько 600 тисяч ветеранів Другої світової війни, праці, жертв нацистських переслідувань, остарбайтерів, учасників бойових дій і військових конфліктів після 1945 р.

Прес-служба Київської міської державної адміністрація повідомила про створення оргкомітету з відзначення 66-ї річниці звільнення України та 67-ї річниці звільнення Києва від нацистів на чолі з в.о. мера, першим заступником глави КМДА Олександром Поповим. 

Нині в столиці України проживає близько 600 тисяч ветеранів Другої світової війни, праці, жертв нацистських переслідувань, остарбайтерів, учасників бойових дій і військових конфліктів після 1945 р. 

Планом заходів, як повідомляє "Інтерфакс-Україна" , передбачено проведення святкового концерту в Національному палаці "Україна" (26 жовтня); ритуал пам'яті з покладенням квітів до могили Невідомого солдату (28 жовтня); відвідування представниками ветеранських організацій Букринського та Лютіжського плацдармів, Національного музею-заповідника "Битва за Київ у 1943 році" (с. Балико-Щучінка, с. Нові Петрівці) (29 жовтня-2 листопада); ти майстрів мистецтв і вручення продовольчих наборів інвалідам Великої Вітчизняної війни в Київському міському клінічному шпиталі (з листопада), зустріч керівників міста з Героями Радянського Союзу та Соціалістичної праці (4 листопада) тощо.

28 жовтня і 6 листопада учнів міста Києва та ліцеїстів військового ліцею ім. І.Богуна буде залучено до участі в почесному караулі біля Вічного вогню в столичному парку Слави.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.