Спецпроект

Київська влада вшанує радянських ветеранів

У столиці України проживає близько 600 тисяч ветеранів Другої світової війни, праці, жертв нацистських переслідувань, остарбайтерів, учасників бойових дій і військових конфліктів після 1945 р.

Прес-служба Київської міської державної адміністрація повідомила про створення оргкомітету з відзначення 66-ї річниці звільнення України та 67-ї річниці звільнення Києва від нацистів на чолі з в.о. мера, першим заступником глави КМДА Олександром Поповим. 

Нині в столиці України проживає близько 600 тисяч ветеранів Другої світової війни, праці, жертв нацистських переслідувань, остарбайтерів, учасників бойових дій і військових конфліктів після 1945 р. 

Планом заходів, як повідомляє "Інтерфакс-Україна" , передбачено проведення святкового концерту в Національному палаці "Україна" (26 жовтня); ритуал пам'яті з покладенням квітів до могили Невідомого солдату (28 жовтня); відвідування представниками ветеранських організацій Букринського та Лютіжського плацдармів, Національного музею-заповідника "Битва за Київ у 1943 році" (с. Балико-Щучінка, с. Нові Петрівці) (29 жовтня-2 листопада); ти майстрів мистецтв і вручення продовольчих наборів інвалідам Великої Вітчизняної війни в Київському міському клінічному шпиталі (з листопада), зустріч керівників міста з Героями Радянського Союзу та Соціалістичної праці (4 листопада) тощо.

28 жовтня і 6 листопада учнів міста Києва та ліцеїстів військового ліцею ім. І.Богуна буде залучено до участі в почесному караулі біля Вічного вогню в столичному парку Слави.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.