Спецпроект

На юридичному факультеті Київського університету розвели русофобію та поганство

"Русский язык формировался в тесной связи с языками угро-финских народов. Он является очень убогим, и нехватка лексикона компенсируется нецензурной лексикой. В то же время украинский язык в любом селе, не зацепленном русификацией, поражает своим богатством и красотою".

Це не цитата з маргінальної ксенофобської газети. Це, якщо повірити авторові московського агентства "Регнум", - цитата з нового навчального посібника "Історія українського права", який вийшов на початку навчального року за редакцією декана юрфаку ім. Т.Г. Шевченка Івана Гриценка та його колег (І.А.Безклубий, О.О.Шевченко та ін.). 

У підручнику з правознавства чимало уваги приділено антропології, генетиці, етноісторії та іншим наукам та дисциплінам, доволі далеким від юриспруденції - "Ученые утверждают, что украинцы в корне отличаются от русских в генетическом, антропологическом, языковом, культурно-бытовом и духовном вопросах", "Стремление к порядку является этногенетической чертой украинской нации" тощо.

Над недолугою книжкою можна було б посміятись, якби не наукові регалії та високі посади її авторів. І реальна можливість впливу авторів цих перлів на студентські мізки.

Врешті, продовження, можна припустити, в цієї історії буде - за даними видання, декан Гриценко запросив на свою кафедру засновницю Об'єднання Рідновірів України, доктора філософських наук Галину Лозко. Вона ж - "волхвиня Зореслава". Вона ж - дослідниця і перекладачка "Велесової книги", яку вважає оригінальною слов'янською пам'яткою, а не підробкою - як більшість серьйозних науковців.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".