Спецпроект

На юридичному факультеті Київського університету розвели русофобію та поганство

"Русский язык формировался в тесной связи с языками угро-финских народов. Он является очень убогим, и нехватка лексикона компенсируется нецензурной лексикой. В то же время украинский язык в любом селе, не зацепленном русификацией, поражает своим богатством и красотою".

Це не цитата з маргінальної ксенофобської газети. Це, якщо повірити авторові московського агентства "Регнум", - цитата з нового навчального посібника "Історія українського права", який вийшов на початку навчального року за редакцією декана юрфаку ім. Т.Г. Шевченка Івана Гриценка та його колег (І.А.Безклубий, О.О.Шевченко та ін.). 

У підручнику з правознавства чимало уваги приділено антропології, генетиці, етноісторії та іншим наукам та дисциплінам, доволі далеким від юриспруденції - "Ученые утверждают, что украинцы в корне отличаются от русских в генетическом, антропологическом, языковом, культурно-бытовом и духовном вопросах", "Стремление к порядку является этногенетической чертой украинской нации" тощо.

Над недолугою книжкою можна було б посміятись, якби не наукові регалії та високі посади її авторів. І реальна можливість впливу авторів цих перлів на студентські мізки.

Врешті, продовження, можна припустити, в цієї історії буде - за даними видання, декан Гриценко запросив на свою кафедру засновницю Об'єднання Рідновірів України, доктора філософських наук Галину Лозко. Вона ж - "волхвиня Зореслава". Вона ж - дослідниця і перекладачка "Велесової книги", яку вважає оригінальною слов'янською пам'яткою, а не підробкою - як більшість серьйозних науковців.

Андреа Халупа, авторка сценарію фільму «Ціна правди»: «це історія, яку розповів мені дідусь»

Сценарій до фільму «Ціна правди», який зняла польська режисерка Аґнєшка Голланд, написала Андреа Халупа – американська журналістка українського походження. Вона друкується в «The Atlantic», «TIME», «Forbes». Вперше про Голодомор Андреа почула в дитинстві від свого дідуся, який його пережив. А в студентські роки вона читала про життя репортера «New York Times» Волтера Дюранті в Москві. Саме тоді вона дізналася про Гарета Джонса, пригадала історію своєї родини і вирішила: «Я точно напишу сценарій до фільму, який розповідатиме про це».

Україна без Києва. Про що домовлялись у Парижі навесні 1920 року?

У Парижі Україні планували зберегти незалежність, але намалювали нові кордони. Без Києва, Лівобережжя, Сходу та Заходу.

Крізь бурю та сніг. Перший Зимовий похід Армії УНР

У перших числах грудня 1919 року Армія УНР налічувала близько 10 тисяч осіб. З них боєздатними були біля 2 тисяч. Керівництво проводило нараду за нарадою у пошуках виходу з ситуації. Вирішили йти у запілля окупантів. Так почався Перший Зимовий похід.

Львів. 1918. Єврейський погром

Наприкінці листопада 1918 року світ отримав страшні відомості зі Львова: європейські та американські видання писали про жорстоку розправу над тутешніми євреями, яких впродовж двох діб, одразу після відступу з міста українського війська, безжалісно грабували, палили, мордували і вбивали.