Спецпроект

Литвин у своєму стилі: за спільний підручник, але "без політики"

Спікер парламенту Володимир Литвин - історик за освітою, який у радянські часи викладав цю дисципліну, наголосив на потребі підходити до питання спільного підручника з наукових, а не політичних позицій.

Литвин додав, що створення подібного підручника ускладнюється тим, що Росія та Україна не мають єдиної думки про спільну історію, повідомляє "Інтерфакс".

"А якщо ми хочемо запропонувати такий собі катехізис чи молитослов, то це недопустимо. Політику в науку вплітати не можна," - заявив голова Верховної Ради.

У середу міністри освіти України і Росії Дмитро Табачник і Андрей Фурсенко підписали спільний протокол про співпрацю в гуманітарній сфері, де одним із освітніх проектів стала розробка методичного посібника для вчителів історії обох країн, для чого створено робочу групу з науковців.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.