Спецпроект

В Канаді вкрали мощі Святого Володимира, привезені з Україні

Канадські поліцейські, які знайшли святиню, хочуть, щоб Хреститель Русі став їхнім небесним покровителем.

Зловмисник викрав частку мощей святого князя Володимира з будинку ігумена Олександра (Піхача), настоятеля собору Святого Германа в Едмонтоні (Канада).

Подія трапилася в ніч на 29 жовтня. Злодій вкрав святиню з будинку і відвіз її на викраденій у священика вантажівці, повідомляється на сайті парафії, яка знаходиться в юрисдикції Православної церкви в Америці .

Отець Олександр виявив пропажу вранці і відразу зателефонував у поліцію. Через кілька годин машина з мощами Хрестителя була знайдена.

На наступний день поліцейські повернули святиню до собору, де відбувся подячний молебень.

При цьому правоохоронці висловили побажання, щоб святий Володимир став їх небесним покровителем.

Перебування святині в Канаді приурочено до 75-річчя митрополита Київського і всієї України Володимира.

12-14 листопада ковчег з мощами святого князя буде виставлено для поклоніння у Трьохсвятительському храмі Свято-Володимирської духовної академії в місті Йонкерсі, штат Нью-Йорк. Академія знаходиться в юрисдикції Православної церкви в Америці.

Мощі князя Володимира були знайдені митрополитом Петром Могилою у 1635 році під час розкопок Десятинної церкви в Києві. Вони перебували в мармуровому саркофазі з написом, що засвідчує їх приналежність Хрестителю Русі.

Святиня зберігалася у Свято-Успенському соборі Києво-Печерської лаври. Частина мощей була передана у Свято-Успенський собор Московського Кремля. Після революції мощі зберігалися в лаврському Музеї культів і побуту і під час війни безслідно зникли.

У 2005 році на прохання митрополита Київського і всієї України Володимира у Києво-Печерську лавру була повернута частина мощів, яку свого часу передали в Московський Кремль. 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.