Спецпроект

Табачник теж писатиме диктант з української мови. А Янукович і надалі її "захищатиме"

Міністр освіти хоче "перевірити здобуті у школі навички", а президент переконаний, що мова "й надалі буде надійно захищеною".

Міністр освіти і науки України Дмитро Табачник сьогодні, 9 листопада, напише диктант з української мови.

Про це він сказав журналістам, повідомляє "Кореспондент".

"Я візьму участь у написанні диктанту, оскільки мені цікаво подивитися, чи не застаріли набуті в школі і в університеті навички", - повідомив міністр.

Сьогодні, 9 листопада, в День української писемності та мови, відбудеться Всеукраїнський диктант національної єдності. Його буде озвучено Національною радіокомпанією о 16:10, і кожен охочий зможе перевірити своє знання української мови.

Тим часом президент України Віктор Янукович привітав українців з Днем української писемності та мови.

"Я переконаний, що українська мова як безцінне надбання народу і надалі буде консолідуючою силою нашого суспільства, надійно захищеною на благо нашої держави, - йдеться у вітанні глави держави з нагоди Дня української писемності та мови. - Українська мова - душа нації, найбільший духовний скарб, переданий нам предками".


Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.