Спецпроект

Японські комуністи виступили проти політики генсека Сталіна та президента Медведєва

Уряд Японії у вівторок відкинув вимогу Комуністичної партії країни, яка виступила за те, щоб домагатися від Росії передачі всіх Курильських островів.

На зустрічі в Токіо з генеральним секретарем кабінету міністрів Йошіто Сенгоку голова ЦК КПЯ Кадзуо Ці назвав втрату "північних територій" результатом "експансіоністської політики Сталіна". Урядовець погодився з такою оцінкою, але категорично відкинув заклик до перегляду Сан-Франциського мирного договору: "Цей документ повернув нас у світову політику після війни".

Комуністи вимагають відмови від цього договору з США і іншими державами антифашистської коаліції, оскільки саме він заклав основу військово-політичного союзу між Токіо і Вашингтоном.

За цим документом Токіо відмовився від своїх прав на Курили. Однак уряд Японії стверджує, що в цей архіпелаг не входять острови Ітуруп, Кунашир, Шикотан і Хабомаї, які Токіо іменує своїми "північними територіями" і вимагає повернути. Радянський Союз через розбіжності з США Сан-Франциський мирний договір не підписав.

Позицію комуністів щодо Курильських островів не поділяють інші політичні партії, представлені в парламенті країни. Вони підтримують лінію уряду на те, щоб домагатися тільки "північних територій", тобто Південних Курил.

1 листопада 2010 Дмитро Мєдвєдєв першим з російських керівників відвідав Курили (острів Кунашир), чим викликав обурення Японії. Токіо на час відкликало з РФ свого посла, проте потім відмовилося від контрзаходів.

На думку tsn.ua, таким чином сторони спробували згладити ситуацію напередодні саміту АТЕС 13-14 листопада в Йокогамі, в ході якого запланована зустріч Мєдвєдєва з японським прем'єром Наото Каном.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.