Спецпроект

Японські комуністи виступили проти політики генсека Сталіна та президента Медведєва

Уряд Японії у вівторок відкинув вимогу Комуністичної партії країни, яка виступила за те, щоб домагатися від Росії передачі всіх Курильських островів.

На зустрічі в Токіо з генеральним секретарем кабінету міністрів Йошіто Сенгоку голова ЦК КПЯ Кадзуо Ці назвав втрату "північних територій" результатом "експансіоністської політики Сталіна". Урядовець погодився з такою оцінкою, але категорично відкинув заклик до перегляду Сан-Франциського мирного договору: "Цей документ повернув нас у світову політику після війни".

Комуністи вимагають відмови від цього договору з США і іншими державами антифашистської коаліції, оскільки саме він заклав основу військово-політичного союзу між Токіо і Вашингтоном.

За цим документом Токіо відмовився від своїх прав на Курили. Однак уряд Японії стверджує, що в цей архіпелаг не входять острови Ітуруп, Кунашир, Шикотан і Хабомаї, які Токіо іменує своїми "північними територіями" і вимагає повернути. Радянський Союз через розбіжності з США Сан-Франциський мирний договір не підписав.

Позицію комуністів щодо Курильських островів не поділяють інші політичні партії, представлені в парламенті країни. Вони підтримують лінію уряду на те, щоб домагатися тільки "північних територій", тобто Південних Курил.

1 листопада 2010 Дмитро Мєдвєдєв першим з російських керівників відвідав Курили (острів Кунашир), чим викликав обурення Японії. Токіо на час відкликало з РФ свого посла, проте потім відмовилося від контрзаходів.

На думку tsn.ua, таким чином сторони спробували згладити ситуацію напередодні саміту АТЕС 13-14 листопада в Йокогамі, в ході якого запланована зустріч Мєдвєдєва з японським прем'єром Наото Каном.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.