Спецпроект

Японські комуністи виступили проти політики генсека Сталіна та президента Медведєва

Уряд Японії у вівторок відкинув вимогу Комуністичної партії країни, яка виступила за те, щоб домагатися від Росії передачі всіх Курильських островів.

На зустрічі в Токіо з генеральним секретарем кабінету міністрів Йошіто Сенгоку голова ЦК КПЯ Кадзуо Ці назвав втрату "північних територій" результатом "експансіоністської політики Сталіна". Урядовець погодився з такою оцінкою, але категорично відкинув заклик до перегляду Сан-Франциського мирного договору: "Цей документ повернув нас у світову політику після війни".

Комуністи вимагають відмови від цього договору з США і іншими державами антифашистської коаліції, оскільки саме він заклав основу військово-політичного союзу між Токіо і Вашингтоном.

За цим документом Токіо відмовився від своїх прав на Курили. Однак уряд Японії стверджує, що в цей архіпелаг не входять острови Ітуруп, Кунашир, Шикотан і Хабомаї, які Токіо іменує своїми "північними територіями" і вимагає повернути. Радянський Союз через розбіжності з США Сан-Франциський мирний договір не підписав.

Позицію комуністів щодо Курильських островів не поділяють інші політичні партії, представлені в парламенті країни. Вони підтримують лінію уряду на те, щоб домагатися тільки "північних територій", тобто Південних Курил.

1 листопада 2010 Дмитро Мєдвєдєв першим з російських керівників відвідав Курили (острів Кунашир), чим викликав обурення Японії. Токіо на час відкликало з РФ свого посла, проте потім відмовилося від контрзаходів.

На думку tsn.ua, таким чином сторони спробували згладити ситуацію напередодні саміту АТЕС 13-14 листопада в Йокогамі, в ході якого запланована зустріч Мєдвєдєва з японським прем'єром Наото Каном.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.