Спецпроект

Військові дії Гітлера на третину були сплачені грабунком євреїв

Військові дії фашистської Німеччини на 30% були сплачені коштом пограбованих європейських євреїв, стверджують дослідники.

Через закони про конфіскацію нацистським чиновникам вдалося вилучити 120 мільярдів рейхсмарок (більше 19 мільярдів доларів), повідомляє "УП. Життя" з посиланням на британську газету "The Daily Mail".

Ці цифри були виявлені істориками в результаті вивчення діяльності Міністерства фінансів Німеччини за часів правління нацистів - з 1933-го по 1945-й роки.

Як свідчить професор історії Університету Кельна Ганс-Пітер Улльманн, який очолив трирічне дослідження, тогочасні податкові органи "активно працювали на фінансове зниження євреїв".

Податкова дискримінація євреїв розпочалася в 1934-му році. Ті з них, кому вдавалося поїхати з Німеччини до початку Голокосту, втрачали більшу частину своїх статків згідно з "податком на втечу".

Окрім того, нацисти конфісковували та продавали майно євреїв, які виїхали або ж були заслані до таборів смерті.

"Їхніми грішми було профінансовано щонайменше 30% військового потенціалу Німеччини", - зазначив Улльманн.

Податковими органами нацистів була вибудована ієрархія чиновників, "які виявляли помешкання й банківські рахунки та спустошували їх", свідчить представник Мюнхенського університету Крістіан Куллер.


Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.