Спецпроект

У Європі відзначили день перемир’я

У Європі відзначили день перемир'я. У Парижі в четвер поклали квіти до пам'ятника невідомому солдату під тріумфальною аркою. У містах Великобританії пройшли пам'ятні церемонії.

За океаном, у Сполучених Штатах також відзначали день ветеранів. 11 листопада в Європі згадували загиблих у двох світових війнах. Саме цього дня у 1918 році настало перемир'я у кривавій війні, що забрала життя 10 мільйонів солдат і офіцерів різних національностей.

Дев'яносто два роки тому о 5-й годині ранку Німеччина погоджується на перемир'я, підписавши про це угоду з Францією у залізничному вагоні на коліях у Комп'єнському лісі.

За цією угодою, Перша світова війна припинена, німці повинні покинути окуповані території. В окопах панує радість. На вулиці Парижа, Брюсселя, Лондона та Нью-Йорка вийшли мільйони людей, щоб святкувати завершення смертельної агонії, яка від 1914 року поглинула весь цивілізований світ. Тим часом, на деяких фронтах все ще гинуть солдати й офіцери, а остаточний мир укладуть кількома місяцями пізніше у Версалі.

За підрахунками істориків, цей, один із наймасштабніших збройних конфліктів в історії людства, разом із епідеміями та голодом забрав життя 20 мільйонів людей.

Живих свідків та ветеранів Першої світової війни в Європі майже не залишилося. Останній учасник воєнних дій з-поміж бельгійців помер у 2004 році.

Реконструкцію різанини в окопах Бельгії дивіться у розділі "Відео"

Тим часом, патріотичні церемонії, релігійні служби, хвилини мовчання та поминальні дзвони у багатьох європейських країнах у четвер стосувалися всіх без винятку загиблих і в Першій, і в Другій світових війнах.

Ритуальне покладання вінків до могили Невідомого солдата зранку здійснили і в Брюсселі. Відомий історик з університету міста Льєж Франсіс Балас розповів, що ця могила з'явилася не випадково і стала одним із численних місць пам'яті за загиблими воїнами.

"Цього невідомого солдата у 1922 році вибрали з-поміж 5 ексгумованих останків офіцерів, що не були ідентифіковані, - каже Франсіс Балас. - Домовини виставили на залізничній станції міста Брюге, і незрячий ветеран навмання поклав лавровий вінок на одну з них. Таким чином, обрали одного, а решту чотири тіла з почестями поховали на цвинтарі у Брюге".

Бельгійський історик додає, що поховання невідомого солдата у Брюсселі біля підніжжя Колони Конгресу відбулося 11 листопада 1922 року рівно об 11-й годині. Тодішній король Бельгії Альберт, що з родиною брав участь у церемонії, оголосив хвилину мовчання по всій країні. Спинялися й знімали головні убори навіть випадкові перехожі.

"Тоді, після символічного гарматного пострілу, у кожній церкві держави залунали поминальні дзвони", - розповідає Франсіс Балас.

Джерело: Радіо Свобода

Полковник–киянин із «Чорних Запорожців» Армії УНР

Багато років в соціальних мережах гуляє світлина "Чорних Запорожців" із неідентифікованими старшинами легендарного кінного полку Армії УНР. Тривали суперечки чи це взагалі "чорні"... І коли саме зроблено світлину

«Десять міліонів пятсот тищ. І крапка». Українцям нав’язують суперечливі дані про жертв Голодомору

Скільки українців загинуло від голоду у 1932–33 роках? Війна за цю відповідь триває вже кілька років. У вересні вона спалахнула з новою силою через оприлюднення нових даних: 10,5 мільйонів жертв, з них 9,1 млн в Україні.

Початок (не) братської колонізації

Сотня років знадобилась Росії, щоб нав’язати свою владу і запустити процес широкомасштабної колонізації України. Зусилля царату були спрямовані на цілковиту асиміляцію та інтеграцію у політичній, економічній, соціальній, культурній та духовній сферах суспільного життя.

Ніч розгону. Міленіали з Пласту, які не пішли з Майдану

Раннім ранком 30 листопада близько 2000 «беркутівців» атакували протестувальників, які залишались на Євромайдані. Ця ніч змінила історію України. Наступного дня – 1 грудня – сотні тисяч киян вийшли на масову акцію протесту. Ким були ті, хто залишився ночувати на Майдані Незалежності? Попри те, що основні лідери Євромайдану напередодні ввечері (29 листопада) фактично закликали розходитись. Прирікаючи тих, хто залишається, на маргіналізацію протесту. Як це вже було під час мовного Майдану.