Спецпроект

У Європі відзначили день перемир’я

У Європі відзначили день перемир'я. У Парижі в четвер поклали квіти до пам'ятника невідомому солдату під тріумфальною аркою. У містах Великобританії пройшли пам'ятні церемонії.

За океаном, у Сполучених Штатах також відзначали день ветеранів. 11 листопада в Європі згадували загиблих у двох світових війнах. Саме цього дня у 1918 році настало перемир'я у кривавій війні, що забрала життя 10 мільйонів солдат і офіцерів різних національностей.

Дев'яносто два роки тому о 5-й годині ранку Німеччина погоджується на перемир'я, підписавши про це угоду з Францією у залізничному вагоні на коліях у Комп'єнському лісі.

За цією угодою, Перша світова війна припинена, німці повинні покинути окуповані території. В окопах панує радість. На вулиці Парижа, Брюсселя, Лондона та Нью-Йорка вийшли мільйони людей, щоб святкувати завершення смертельної агонії, яка від 1914 року поглинула весь цивілізований світ. Тим часом, на деяких фронтах все ще гинуть солдати й офіцери, а остаточний мир укладуть кількома місяцями пізніше у Версалі.

За підрахунками істориків, цей, один із наймасштабніших збройних конфліктів в історії людства, разом із епідеміями та голодом забрав життя 20 мільйонів людей.

Живих свідків та ветеранів Першої світової війни в Європі майже не залишилося. Останній учасник воєнних дій з-поміж бельгійців помер у 2004 році.

Реконструкцію різанини в окопах Бельгії дивіться у розділі "Відео"

Тим часом, патріотичні церемонії, релігійні служби, хвилини мовчання та поминальні дзвони у багатьох європейських країнах у четвер стосувалися всіх без винятку загиблих і в Першій, і в Другій світових війнах.

Ритуальне покладання вінків до могили Невідомого солдата зранку здійснили і в Брюсселі. Відомий історик з університету міста Льєж Франсіс Балас розповів, що ця могила з'явилася не випадково і стала одним із численних місць пам'яті за загиблими воїнами.

"Цього невідомого солдата у 1922 році вибрали з-поміж 5 ексгумованих останків офіцерів, що не були ідентифіковані, - каже Франсіс Балас. - Домовини виставили на залізничній станції міста Брюге, і незрячий ветеран навмання поклав лавровий вінок на одну з них. Таким чином, обрали одного, а решту чотири тіла з почестями поховали на цвинтарі у Брюге".

Бельгійський історик додає, що поховання невідомого солдата у Брюсселі біля підніжжя Колони Конгресу відбулося 11 листопада 1922 року рівно об 11-й годині. Тодішній король Бельгії Альберт, що з родиною брав участь у церемонії, оголосив хвилину мовчання по всій країні. Спинялися й знімали головні убори навіть випадкові перехожі.

"Тоді, після символічного гарматного пострілу, у кожній церкві держави залунали поминальні дзвони", - розповідає Франсіс Балас.

Джерело: Радіо Свобода

Симон Петлюра і День Української Державності

Серед розсекречених документів у архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено текст промови голови Директорії УНР, Головного Отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри з нагоди свята Української Державності. Цей текст зберігався у політвиховника Воєнної округи "Заграва" Української повстанської армії Степана Костецького на псевдо Зимний і слугував зразком для проведення виховної роботи у колі повстанців.

Січневе повстання 1863 року на Київщині, Волині й Поділлі

"Проблема польсько-українського історичного діалогу роками полягала в тому, що ми зосереджуємося на тому, що криваво нас розділяє. Історична політика між двома державами повинна полягати у пошуках того, що нас об'єднує", - Роберт Чижевський.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.