Спецпроект

В Росії побили історика, який створив сайт "За Сталіна!"

На історика напали двоє невідомих біля під’їзду його будинку. Побитий почувається цілком нормально, правоохоронці інформації не надають.

У Санкт-Петербурзі побили історика, публіциста і творця сайту "За Сталіна" Ігоря Пихалова. Про це повідомляє ТСН з посиланням на сайт фонду "Історична пам'ять".

За інформацією фонду, Пихалов був побитий у четвер, 11 листопада, о 18:30 за місцевим часом біля під'їзду власного будинку двома невідомими.

Сам історик у своєму інтернет-блозі написав, що відчуває себе після нападу цілком нормально.

"З приводу вчорашнього "інциденту": зі мною все більш-менш у порядку. Природно, свою роботу я продовжу і далі", - зазначив Пихалов.

Підтвердження інформації про побиття з боку правоохоронних органів не надходило.

Ігор Пихалов - російський історик і публіцист, автор книг, присвячених сталінській епосі і діяльності НКВС СРСР, творець інтернет-проекту "За Сталіна!". Автор книги "Велика оббрехана війна" (2005), лейтмотивом якої є розвінчання міфів, які оточують сталінські репресії і події, відображені у фільмах "Останній бій майора Пугачова", "Штрафбат" і "Сволота".

Нагадаємо, 6 листопада був побитий журналіст газети "Коммерсант" Олег Кашин. Лікарі зафіксували переломи ноги і щелеп, важку черепно-мозкову травму та пошкодження пальців руки.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.