Спецпроект

Російські українці: відкриття української школи у Москві поки що є безперспективним

"Сама українська діаспора повинна не просто висловлювати бажання давати дітям освіту рідною мовою, але й підкріплювати його реальними діями. Для початку потрібно з’ясувати, скільки дітей готові піти в таку школу".

Відкриття загальноосвітньої школи із викладанням предметів українською у Москві є неперспективним через низку об’єктивних причин.

Про це на прес-конференції "Росія-Україна: гуманітарне співробітництво" повідомила президент Російської Асоціації україністів Галина Лісна, передав власний кореспондент ГолосUA у Москві.

В Москві живе велика частина мігрантів з України, частина з них хочуть, щоб їхні діти навчалися українською, але можливості відкриття української школи перешкоджає низка факторів.

"У рамках величезної Москви існує проблема, щоб просто привезти дитину до школи, розташованої у віддаленому від місця проживання районі. Друга, не менш важлива причина - питання, куди піде дитина, якщо вона всі предмети в школі буде вивчати українською мовою?

Сама українська діаспора повинна не просто висловлювати бажання давати дітям освіту рідною мовою, але й підкріплювати його реальними діями.

Для початку потрібно з’ясувати, скільки дітей готові піти в таку школу".

Формальною перешкодою також є й російські законодавчо встановлені стандарти, які передбачають можливість відкриття "іноземних" шкіл лише з чотирма іноземними мовами викладання - англійською, французькою, німецькою та іспанською.

Щоб до цього переліку потрапила й українська, в країні має створитися певний попит на викладання цією мовою.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.