Спецпроект

Російські українці: відкриття української школи у Москві поки що є безперспективним

"Сама українська діаспора повинна не просто висловлювати бажання давати дітям освіту рідною мовою, але й підкріплювати його реальними діями. Для початку потрібно з’ясувати, скільки дітей готові піти в таку школу".

Відкриття загальноосвітньої школи із викладанням предметів українською у Москві є неперспективним через низку об’єктивних причин.

Про це на прес-конференції "Росія-Україна: гуманітарне співробітництво" повідомила президент Російської Асоціації україністів Галина Лісна, передав власний кореспондент ГолосUA у Москві.

В Москві живе велика частина мігрантів з України, частина з них хочуть, щоб їхні діти навчалися українською, але можливості відкриття української школи перешкоджає низка факторів.

"У рамках величезної Москви існує проблема, щоб просто привезти дитину до школи, розташованої у віддаленому від місця проживання районі. Друга, не менш важлива причина - питання, куди піде дитина, якщо вона всі предмети в школі буде вивчати українською мовою?

Сама українська діаспора повинна не просто висловлювати бажання давати дітям освіту рідною мовою, але й підкріплювати його реальними діями.

Для початку потрібно з’ясувати, скільки дітей готові піти в таку школу".

Формальною перешкодою також є й російські законодавчо встановлені стандарти, які передбачають можливість відкриття "іноземних" шкіл лише з чотирма іноземними мовами викладання - англійською, французькою, німецькою та іспанською.

Щоб до цього переліку потрапила й українська, в країні має створитися певний попит на викладання цією мовою.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.