Спецпроект

Пошуківці із загону імені отамана Орлика перепоховали 31 солдата Другої світової

Панахиду по убієнних відправив настоятель місцевого храму УПЦ отець Олександр - він є зберігачем колекції для музею імені 65-річчя Перемоги, який будується на території храму.

У Брусилівського районі Житомирщини пройшла церемонія перепоховання загиблих воїнів Великої Вітчизняної Війни, повідомляє сайт Брусилівської РДА.

Останки 31-го бійця знайшли спокій біля обеліска слави у с. Старицьке Брусилівського району. Панахиду по убієнних відправив настоятель місцевого храму УПЦ отець Олександр - він є зберігачем колекції для музею імені 65-річчя Перемоги, який будується на території храму.

Пошукову роботу та ідентифікацію загиблих проводив пошуковий загін імені Отамана Орлика.

Як повідомив "Історичній Правді" керівник загону Володимир Коротя, загиблих бійців Червоної армії було знайдено в селах Старицьке і Ястребна.

У Старицькому знайшли останки 14 солдат і одного офіцера, які загинули в рукопашній сутичці під час штурму німецьких позицій і при наступному артобстрілі.

У Ястребній знайдено останки 16 бійців. "Це була передова, тому дуже багато рваних - руки, ноги, жах...- сказав Коротя. - Один навіть із рубаним черепом від саперної лопатки".

Загиблі воїни належали до 38-ої армії Першого Українського фронту. Бої в регіоні тривали з 6 листопада по 26 грудня 1943 року.

За словами Володимира Короті, за два роки члени загону знайшли та перепоховали 46 воїнів Червоної армії (з них чотирьох вдалося ідентифікувати) і одного німця.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.