Спецпроект

Львівська облрада віддала замок XVI століття у концесію приватному підприємцю

Зруйнований замок XVI -XVII століть у Старому селі, що на Львівщині, обласна влада віддала в оренду майже на 50 років львівському підприємцеві. Це уже друга пам’ятка архітектури в області, яку передали у приватні руки.

Львівщина стала першим регіоном, де пам’ятки архітектури віддають у концесію, повідомляє радіо "Свобода".

Старе село розташоване 18 кілометрів від Львова. Замок князів Острозьких збудований у кінці XVI-XVII століть у стилі східноєвропейського пізнього ренесансу. Він розташований на гектарі землі і давно приваблює заможних людей. А ось туристів відлякує жахливий стан пам’ятки і відсутність інфраструктури.

Згідно концесійної угоди, 49 років замок у Старому селі перебуватиме в оренді у львівського ресторатора Михайла Риби, але й надалі залишатиметься у власності держави.
 
Щоби реставрувати пам’ятку, створити належну інфраструктуру, за попередніми підрахунками, потрібно щонайменше 300 мільйонів гривень. Михайло Риба відновлюватиме туристичну перлину з іншими підприємцями, але не називає конкретних імен цих заможних людей.

"Потрібно зупинити процес руйнування тих стін, які залишились. Від сьогодні я несу повну відповідальність за пам’ятку. Нам треба зробити досліди, археологічні розкопки. Хочемо збудувати готель і відновити капличку, яка там є", – каже Михайло Риба.

До 2012 року концесіонер має врятувати залишки замку від аварійного стану, до 2013 – відновити одну з двох веж, а у 2015 році історичний туристично-відпочинковий об’єкт має працювати. Однак увесь цей час замок буде доступний для людей.
 
Концесія – це, з одного боку, порятунок для занедбаних пам’яток, наголошує у розмові львівський архітектор, член Українського комітету IKOMOС Микола Гайда. Однак держава має чітко визначити права інвесторів, що їм дозволено робити, а що заборонено, яким буде доступ до історичної пам’ятки у людей.

Найближчим часом обласна влада планує віддати у концесію Свірзький замок XVI століття. Два роки поспіль держава не виділяє жодної копійки на порятунок пам’яток архітектури Львівщини.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.