Спецпроект

Конференція "Акти державотворення 1917-1918. Пам'ять і документи"

Проводить Український інститут національної пам'яті спільно з провідними академічними установами. Захід присвячено проголошенню ІІІ-го Універсалу Центральної Ради.

23 листопада 2010 р. Український інститут національної пам'яті спільно з Інститутом історії України НАН України, Інститутом політичних та етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, Інститутом держави і права ім. В. М. Корецького НАН України проводить наукову конференцію, присвячену проголошенню ІІІ Універсалу Української Центральної Ради - "Акти державотворення 1917-1918: Пам'ять і документи".

Про це повідомляє офіційний сайт Інституту національної пам'яті.

В заході візьмуть участь відомі дослідники історії Української революції.

Тематика конференції:

  • Основні акти державотворення, схвалені Українською Центральною Радою, Українською гетьманською державою, УНР та ЗУНР 1917-1918 років: стан вивчення, публікації, джерелознавчій аналіз;
  • Місце актів державотворення 1917-1918 років в історичній пам'яті українського народу;
  • Правовий статус України у світлі актів державотворення 1917-1918 років;
  • Міжнародно-правове значення схвалених 1917-1918 років актів державотворення;
  • Механізм упровадження актів державотворення в життя: центр і провінція в добу Української революції;
  • Стан архівного зберігання актів державотворення 1917-1918років: місця зберігання, фізичний стан, юридичний статус.

Конференція відбудеться у Музеї української революції на Володимирській, 57 (Будинок Центральної Ради).

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.