Спецпроект

Конференція "Акти державотворення 1917-1918. Пам'ять і документи"

Проводить Український інститут національної пам'яті спільно з провідними академічними установами. Захід присвячено проголошенню ІІІ-го Універсалу Центральної Ради.

23 листопада 2010 р. Український інститут національної пам'яті спільно з Інститутом історії України НАН України, Інститутом політичних та етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, Інститутом держави і права ім. В. М. Корецького НАН України проводить наукову конференцію, присвячену проголошенню ІІІ Універсалу Української Центральної Ради - "Акти державотворення 1917-1918: Пам'ять і документи".

Про це повідомляє офіційний сайт Інституту національної пам'яті.

В заході візьмуть участь відомі дослідники історії Української революції.

Тематика конференції:

  • Основні акти державотворення, схвалені Українською Центральною Радою, Українською гетьманською державою, УНР та ЗУНР 1917-1918 років: стан вивчення, публікації, джерелознавчій аналіз;
  • Місце актів державотворення 1917-1918 років в історичній пам'яті українського народу;
  • Правовий статус України у світлі актів державотворення 1917-1918 років;
  • Міжнародно-правове значення схвалених 1917-1918 років актів державотворення;
  • Механізм упровадження актів державотворення в життя: центр і провінція в добу Української революції;
  • Стан архівного зберігання актів державотворення 1917-1918років: місця зберігання, фізичний стан, юридичний статус.

Конференція відбудеться у Музеї української революції на Володимирській, 57 (Будинок Центральної Ради).

Від сестер-жалібниць до воячок: жінки в Армії УНР

В архівних джерелах можна зустріти чимало згадок про «сестер-жалібниць». За цим непоказним терміном приховується цілий пласт згадок, пов’язаних з участю жінок у визвольних змаганнях 1917-1921 років у складі армії УНР. Слідуючи поклику, вони опікувались хворими та пораненими, а під тиском обставин брали на себе обов’язки воячок, розвідниць та зв’язкових. І завжди піклувались про ближніх більше, ніж за себе

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.

Як дипломати УНР у Празі на інформаційному фронті воювали

Інформаційна війна – це, звісно ж, не винахід нинішнього часу. Нам часто здається, що ті інформаційні виклики, перед якими ми стоїмо сьогодні, є унікальними з огляду на нові технології, які приніс початок третього тисячоліття. Частково це правда. Сто років тому не існувало ні телебачення, ні інтернету, ні соціальних мереж. Однак вже існували газети і журнали, які були потужною зброєю впливу на громадську думку і позицію еліт.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.