Спецпроект

Конференція "Акти державотворення 1917-1918. Пам'ять і документи"

Проводить Український інститут національної пам'яті спільно з провідними академічними установами. Захід присвячено проголошенню ІІІ-го Універсалу Центральної Ради.

23 листопада 2010 р. Український інститут національної пам'яті спільно з Інститутом історії України НАН України, Інститутом політичних та етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, Інститутом держави і права ім. В. М. Корецького НАН України проводить наукову конференцію, присвячену проголошенню ІІІ Універсалу Української Центральної Ради - "Акти державотворення 1917-1918: Пам'ять і документи".

Про це повідомляє офіційний сайт Інституту національної пам'яті.

В заході візьмуть участь відомі дослідники історії Української революції.

Тематика конференції:

  • Основні акти державотворення, схвалені Українською Центральною Радою, Українською гетьманською державою, УНР та ЗУНР 1917-1918 років: стан вивчення, публікації, джерелознавчій аналіз;
  • Місце актів державотворення 1917-1918 років в історичній пам'яті українського народу;
  • Правовий статус України у світлі актів державотворення 1917-1918 років;
  • Міжнародно-правове значення схвалених 1917-1918 років актів державотворення;
  • Механізм упровадження актів державотворення в життя: центр і провінція в добу Української революції;
  • Стан архівного зберігання актів державотворення 1917-1918років: місця зберігання, фізичний стан, юридичний статус.

Конференція відбудеться у Музеї української революції на Володимирській, 57 (Будинок Центральної Ради).

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.