Спецпроект

РПЦ відмовилася пробачити Льва Толстого

Як пояснив отець Тихон, канонічне церковне поминання Толстого неможливе, оскільки він публічно не відмовився від своїх духовних помилок. Однак, за його словами, жодних "анафем і проклять" проголошено не було.

Російська Православна Церква не може скасувати відлучення від церкви великого російського письменника Льва Толстого, незважаючи на високу оцінку його творчості і 100-річчя після його смерті.

Відповідальний секретар Патріаршого ради з культури архімандрит Тихон Шевкунов зазначив, що рішення Святійшого Синоду від 20 лютого 1901 року, згідно з яким Толстого відлучили від церкви, не можна скасувати, оскільки це було "лише констатацією вже доконаного факту", повідомляє Кореспондент із посиланням на офіційний друкований орган уряду РФ "Российская Газета".

Оскільки граф Толстой сам відлучив себе від Церкви, "чого він не тільки не заперечував, але і при кожній нагоді рішуче наголошував".

За словами священнослужителя, ще коли Льву Толстому було 27 років, він виношував ідею створення нової віри, про що свідчать його щоденники тієї пори. А в похилому віці, відчувши, що близький до цієї мети, письменник створює невелику секту своїх шанувальників і пише "Євангеліє від Толстого", при цьому головним об'єктом нападок Толстого стає Православна церква.

"Його висловлювання і вчинки, спрямовані проти неї, були жахливі для православної свідомості. Більше того, діяльність Толстого в останні десятиліття його життя, на жаль, була воістину руйнівна для Росії, яку він любив. Вона принесла нещастя народу, якому він так хотів служити . Недарма вождь більшовиків надзвичайно цінував саме цей напрямок діяльності Толстого і називав письменника "дзеркалом російської революції", - зазначив отець Тихон.

За його словами, великі подвижники Церкви - святий праведний Іоанн Кронштадтський, святитель Феофан Затворник, багато інших - з гіркотою визнавали, що "великий талант графа Толстого цілеспрямовано спрямований ним на руйнування духовних та громадських устоїв Росії".

"Останні дні життя великого письменника говорять нам про ту болісну боротьбу, яка відбувалася в його душі", - вважає священнослужитель.

Він втік зі свого родового гнізда - Ясної Поляни, але не до своїх однодумців, толстовців, а в найвідоміший тоді російський монастир - Оптину пустель, де в той час перебували старці-подвижники. Там він спробував зустрітися з ними, але в останній момент не зважився на це, про що тоді ж з гіркотою признавався своїй сестрі - черниці сусіднього з Оптиною пуселею Шамординського монастиря.

Пізніше, на станції Астапово, передчуваючи смерть, він звелів послати телеграму до Оптиної пустелі з проханням прислати до нього старця Йосипа. Але коли два священики прибули в Астапово, учні та послідовники, які оточували помираючого письменника, не допустили цієї зустрічі.

Як пояснив отець Тихон, канонічне церковне поминання Толстого неможливе, оскільки він публічно не відмовився від своїх духовних помилок. Однак, за його словами, жодних "анафем і проклять" на нього проголошено не було.

Відповідь особи РПЦ була дана президенту Російського книжкового союзу Сергію Степашину. Він звернувся до патріарха Кирила з проханням до 100-річчя з дня смерті письменника переглянути його відлучення від Церкви.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.