Спецпроект

Закарпатські митники за допомогою металошукача знайшли у пошті срібні монети

Чопські митники виявили в одному із міжнародних поштових відправлень три старовинні монети, попередньо не задекларовані та старанно приховані від митного контролю.

Житель Полтавщини направив листа до Чехії. Під час огляду пакету за допомогою металодетектора та рентгенапарата стало зрозуміло, що в ньому знаходяться вироби з металу, повідомляє прес-служба Державної митної служби України.

Розпакувавши лист, митники виявили не заявлені митному органу в установленому порядку та приховані від митного контролю три монети з металу білого кольору.

Два рублі, скоріше за все срібні - з одного боку зображений двоголовий орел і корона, з другого - бюст царя Петра І.

Третя старовинна монета (ймовірно, бельгійського походження) з одного боку містить зображення воїна, який спирається на щит з гербом, з другого - крокуючого на задніх лапах лева.

Всі ці предмети відправник старанно запакував в аркуші гофронованого картону, обклеївши липкою стрічкою та акуратно вклавши в середину паперових конвертів, що утруднювало їх виявлення.

Тож за порушення митних правил відносно громадянина України складено протокол. Монети вилучено та направлено до експертів для визначення їх історичної та культурної цінності.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.