Спецпроект

Закарпатські митники за допомогою металошукача знайшли у пошті срібні монети

Чопські митники виявили в одному із міжнародних поштових відправлень три старовинні монети, попередньо не задекларовані та старанно приховані від митного контролю.

Житель Полтавщини направив листа до Чехії. Під час огляду пакету за допомогою металодетектора та рентгенапарата стало зрозуміло, що в ньому знаходяться вироби з металу, повідомляє прес-служба Державної митної служби України.

Розпакувавши лист, митники виявили не заявлені митному органу в установленому порядку та приховані від митного контролю три монети з металу білого кольору.

Два рублі, скоріше за все срібні - з одного боку зображений двоголовий орел і корона, з другого - бюст царя Петра І.

Третя старовинна монета (ймовірно, бельгійського походження) з одного боку містить зображення воїна, який спирається на щит з гербом, з другого - крокуючого на задніх лапах лева.

Всі ці предмети відправник старанно запакував в аркуші гофронованого картону, обклеївши липкою стрічкою та акуратно вклавши в середину паперових конвертів, що утруднювало їх виявлення.

Тож за порушення митних правил відносно громадянина України складено протокол. Монети вилучено та направлено до експертів для визначення їх історичної та культурної цінності.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.